ћ≥й новий знайомий Ц фронтмен б≥лоруськоњ рок-групи јѕќ –≤‘јЋ ™гор –уль Ц полюбл¤Ї пол≥толог≥ю.  аже, що Уу Ѕ≥лорус≥ ц¤ наука Ц продажна ж≥нка ≥снуючого режимуФ, ¤кий вимагаЇ в≥д населенн¤ бути стандартними, однаковими. “аким, ¤к ™гор ≥ його колеги Ц рокери, доводитьс¤ важко: треба в≥дстоювати свою музичну особист≥сть, свою несхож≥сть (нав≥ть зовн≥шню) на ≥нших. У–окери, за ризиком потрапити н≥ с≥ло Ц н≥ впало до кутузки, пос≥дають у нас друге м≥сце п≥сл¤ патр≥отично налаштованоњ молод≥ ≥ профес≥онал≥в з Ќародного ‘ронту Ѕ≥лорус≥Ф, Ц розпов≥даЇ ™гор, ≥ додаЇ: УЅ≥лоруськ≥ рад≥останц≥њ не приймають музику, ¤ку ми њм пропонуЇмо, њњ використанн¤ de facto заборонене у рад≥о-програмах: то ¤к≥сть не подобаЇтьс¤, то слова неп≥дход¤щ≥. ј насправд≥, ¤ переконаний: рок-музика ще у часи ≥снуванн¤ —–—– була небезпечною дл¤ ÷   ѕ–— Ц вона маЇ характер ≥ настр≥й, њњ створено на патр≥отичних, нац≥ональних мотивах ≥ традиц≥¤х. “ак, јѕќ –≤‘јЋ сп≥ваЇ рок-балади на слова в≥домого поетаЦнародника ћаксима Ѕогдановича. ј под≥бн≥ п≥сн≥ та музичн≥ експерименти не подобалис¤ тод≥шн≥й компарт≥йн≥й верх≥вц≥, ≥ так само не подобаютьс¤ нин≥шн≥й б≥лоруськ≥й влад≥Ф, Ц стверджуЇ ™гор –уль.

”крањнська влада слухаЇ п≥сн≥ про Умат≥нку Ц –ос≥ю, ”крањну Ц ненькуФ у виконанн≥ рос≥йських Укласик≥в мас-культуриФ або легковажн≥ п≥сеньки в≥д  ≥ркорова & C. ≤ навр¤д чи спадають на думку нашим можновладц¤м ≥сторичн≥ паралел≥. ј згадати варто легендарн≥ 1960-т≥ роки. (ѕамТ¤таЇте, рокери ≥з стажем та њхн≥ прихильники?!). —в≥т здригаЇтьс¤ в≥д перших УметалевихФ рок-акорд≥в; гасла У–ок Ц проти в≥йниФ, Ућузика Ц зам≥сть бомбФ лунають на ™вропейському ≥ ѕ≥вн≥чно-јмериканському континентах зв≥дус≥ль. ƒоба Узолотоњ молод≥Ф, Уд≥тей Ц кв≥т≥вФ Ц ≥ доба протест≥в проти Ухолодноњ в≥йниФ ≥ в≥йни у ¬ТЇтнам≥. ƒоба боротьби молод≥ ≥з консервативним мисленн¤м, ≥з застар≥лими погл¤дами на сусп≥льство ≥ його розвиток. “од≥ ж, у 1960-т≥ Ц ћ≥лош ‘орман ≥з траг≥чним мюзиклом УThe HairФ й уславлен≥ УThe BeatlesФ перетворюютьс¤ на символи тогочасного мисленн¤ ≥ маршу молод≥ за новий св≥т. “од≥ ж Ц У«ор¤н≥ в≥йниФ ƒжорджа Ћукаса ¤к символ цього нового, неземного, абсолютно ≥ншого житт¤. “од≥ ж Ц у п≥двалах Ћен≥нграда ≥ ћоскви тусовки музикант≥в андерграунду.

—орок рок≥в по тому Уважкий металевий рокФ знову перетворивс¤ з музичного на соц≥альне ¤вище. ”же Ц на теренах колишнього –ад¤нського —оюзу, де рок-музика уособлювала несхож≥сть, нестандартн≥сть мисленн¤ ≥ п≥дходу до житт¤ Ц ≥ндив≥дуальну та музичну Ч ≥ виростала ¤к важлива складова культурно-мистецького андерграунду. ўось таки нин≥ д≥Їтьс¤ усередин≥ молод≥жного середовища ”крањни, ¤кщо найб≥льш представницький у колишньому УсовкуФ фестиваль Уважкого рокуФ Metal Heads Mission в≥дбувс¤ ¤краз на украњнськ≥й територ≥њ (серпень 2003, ™впатор≥¤). 15 рок-груп з ”крањни, з Ѕ≥лорус≥, –ос≥њ ≥ ѕольщ≥ демонстрували ¤к знанн¤ Укласики рок-металуФ, так ≥ вдале використанн¤ автентичних музичних традиц≥й своњх народ≥в. ќрган≥затор фестивалю Ц рок-музикант —ерг≥й ≤оф≥к Ч каже, що Ун≥чого под≥бного ран≥ше у нас просто не було. ћи виконавц≥в зор≥Їнтували на те, що вони будуть представл¤ти сучасне рок-мистецтво своњх держав. “обто, наш фестиваль Ц ще ≥ перша у —Ќƒ музична вистава, ¤ка дозвол¤Ї ознайомитис¤ з нац≥ональними тенденц≥¤ми розвитку рок-музики окремих крањн. «азначу, що не т≥льки у рок-музиц≥, а нав≥ть ≥ у «ах≥дн≥й Упопс≥Ф спостер≥гаЇтьс¤ ≥нтерес до нац≥онального, автентичного: зверн≥ть увагу, наск≥льки зараз попул¤рн≥ ≥тал≥йськ≥ та бразильськ≥ мелод≥њ, французький шансон, ¤кий переживаЇ чи не друге народженн¤...Ф.

—уд¤чи з реакц≥њ слухач≥в, за Уважким металомФ, густо зам≥шаним на автентиц≥, молодь скучила. ѓй набридли рос≥йськ≥ поп-виконавц≥, в≥д оф≥ц≥йних улюбленц≥в нин≥шньоњ украњнськоњ влади теж УкайфуФ н≥¤кого... Ќе кожен сприймаЇ мелод≥њ в≥д death metal, hard rock Ц але б≥льш≥сть украњнських рокер≥в намагаЇтьс¤ запамТ¤татис¤ слухачев≥ композиц≥¤ми, музичним ≥ текстовим навантаженн¤м. ≤, пов≥рте, слухати п≥сн≥ про прадавн≥х ар≥њв, про кн¤з≥в, ¤к≥ боронили –усь в≥д половц≥в, про кињвських вит¤з≥в, про козацьк≥ походи набагато приЇмн≥ше, н≥ж про шоколадного зайц¤ чи пропозиц≥ю вбити подругу.

јле Ц двер≥ престижних концертних зал≥в закрит≥ дл¤ украњнського року або дл¤ виконавц≥в автентичноњ музики. „ому? ¬≥дпов≥дь зрозум≥ла: така музика не влаштовуЇ чиновник≥в в≥д украњнськоњ культури. ÷¤ музика не даЇ моментального прибутку. ÷¤ музика вимагаЇ уваги ≥ зосередженн¤. ћоњ знайом≥ рокери ≥ виконавц≥ кобзарських мелод≥й стверджують: рок≥в зо дес¤ть наступне чиновницьке покол≥нн¤ збагне, що будь-¤ка музика несе виховне навантаженн¤. ўо виховуЇ УпопсаФ, по¤снювати не треба Ц варто послухати репертуар будь-¤коњ з FM-рад≥останц≥й. –ок-музика ж може стати непоганим Умузичним знар¤дд¤мФ у патр≥отичному вихованн≥ Ц або ж призвести до розшаруванн¤ на Убатьк≥в ≥ д≥тейФ, чиновництво ≥ народ, народ ≥ натовп.

√оловна стор≥нка | Ѕ≥лорусь - ”крањна | ‘оруми