" нижковий
огл¤д" Ц є6, 2003 |
Ќ»√ј I –»Ќќ Ѕ≥лоруське книговиданн¤: користуйс¤ тим, що маЇш Ђ”
Ѕ≥лорус≥ на кожну хорошу книжку завжди Ћише к≥лька попередн≥х
штрих≥в до загальноњ картини. ¬≥днин≥ в ”крањн≥ д≥¤тиме
в≥дд≥л б≥лоруськоњ книжки, де пост≥йно продаватиметьс¤ л≥тература –еспубл≥ки
Ѕ≥лорусь. ” рамках заход≥в Ђ нижкового саду-2003ї його в≥дкрито у
ћ≥жрег≥ональн≥й академ≥њ управл≥нн¤ персоналом. ÷¤ украњнська ≥н≥ц≥атива
стала кроком у в≥дпов≥дь: уже к≥лька рок≥в у ћ≥нську ≥снуЇ в≥дд≥л украњнськоњ
книжки, а найближчим часом под≥бн≥ зТ¤вл¤тьс¤ у √омел≥ та ћогилев≥.
оментуючи под≥ю, г≥сть виставки-¤рмарку з Ѕ≥лорус≥, директор державного видавництва
ЂЅЇларусьї ™вген ћалашевич сказав: ЂЌе можна книжку забирати у людей, д≥лити
за нац≥ональною ознакою. «авжди знайдетьс¤ людина, чиЇ кор≥нн¤ ≥ в ”крањн≥, й
у Ѕ≥лорус≥, ≥ ще десь. ≤ нав≥ть справа не в етн≥чних, нац≥ональних корен¤х Ц
у профес≥йних, ≥нших ≥нтересах, у потреб≥ ≥нтелектуального сп≥лкуванн¤. ћи
маЇмо знати, що видаЇтьс¤ в ”крањн≥ї. ѕан ™вген з приЇмн≥стю дл¤ себе
в≥дзначив, що експозиц≥¤ ћј”ѕ м≥стила л≥тературу, надруковану б≥лоруськими
видавництвами три роки тому. Ќин≥ без п≥льг... ...ј почалос¤ все з б≥лоруського книжкового ¤рмарку Ц Ђкермашаї,
на ¤кий украњнськ≥ видавц≥ отримали запрошенн¤ (п≥сл¤ розпаду —оюзу довелос¤
в≥дновлювати втрачен≥ звТ¤зки, встановлювати нов≥ контакти). ≤ вже трет≥й р≥к
посп≥ль видавц≥ з Ѕ≥лорус≥ Ї бажаними гост¤ми ≥ учасниками украњнського
Ђ нижкового садуї. ѕричиною тому Ц взаЇмна ц≥кав≥сть до розвитку книжковоњ
справи одне одного, та й проблеми однаков≥. “ак, одна з нагальних проблем останнього часу пол¤гаЇ в тому, що
будь-¤ка украњнська книжка у Ѕ≥лорусь потрапл¤Ї через –ос≥ю, так само, ¤к
б≥лоруська в ”крањну. «а словами ™вгена ћалашевича, домовленост≥ нещодавньоњ
зустр≥ч≥ галузевих кер≥вник≥в обох крањн дозвол¤ть зн¤ти перешкоди постачанн¤
книжковоњ продукц≥њ напр¤му, без участ≥ згаданоњ посередниц≥. –ок≥в два з половиною у Ѕ≥лорус≥ ≥снували спри¤тлив≥ умови дл¤
книговиданн¤, й уз¤тий з –ос≥њ приклад прин≥с в≥дпов≥дн≥ плоди: зв≥льненн¤
виробник≥в книжки в≥д ѕƒ¬ та податку на прибуток дозвол¤ло њм б≥льше
продавати своЇњ продукц≥њ, б≥льше заробл¤ти, а в≥дтак надходженн¤ до
держскарбниц≥ були значн≥шими. ¬т≥м, Ђу когось склалос¤ не дуже в≥рне
враженн¤ про те, що видавничий б≥знес Ц чи не трет≥й за прибутков≥стю п≥сл¤
нафтогазового ≥ гор≥лчаного. ’тось вважав, що книжки Ц вельми прибуткова ≥
легка справа. Ќ≥чим ≥ншим зн¤тт¤ п≥льг з видавц≥в ¤ по¤снити соб≥ не можуї, Ц
говорить ™вген ћалашевич. як би там не було, але помилка ц¤ коштуЇ крањн≥
багато, адже це Ц поверненн¤ галуз≥ Ђна круги прежни¤ї. Ѕ≥лоруськ≥ видавц≥
розраховують на те, що й у Ѕ≥лорус≥ знайдутьс¤ розумн≥ голови у найвищому
кер≥вництв≥, аби конструктивно скористатис¤ досв≥дом –ос≥њ, а в≥днин≥ й
”крањни, ≥ забезпечити п≥дтримку книговидавнич≥й галуз≥ ¤к так≥й з можлив≥стю
г≥дно позиц≥онуватис¤ на зовн≥шн≥х книжкових ринках. ...але за державноњ оп≥ки ” чому держава безумовно спри¤Ї б≥лоруським видавц¤м, так це у
випуску соц≥ально значущоњ л≥тератури. як стало в≥домо Ђ нижковому огл¤дуї,
Ќац≥ональна програма держзамовленн¤ у Ѕ≥лорус≥ дуже велика, сумарн≥ субсид≥њ,
що вид≥л¤ютьс¤ на њњ зд≥йненн¤, значн≥ й упродовж останн≥х пТ¤ти рок≥в не
скоротилис¤. ≤, кр≥м обовТ¤зкового сегмента п≥дручник≥в та ≥ншоњ навчальноњ
книжки, б≥лоруськ≥ видавц≥ формують цю програму сам≥ Ц держава не обмежуЇ њх
ан≥ в тематиц≥, ан≥ в художньому оформленн≥. ѕропозиц≥њ на внесенн¤ того чи
≥ншого книжкового проекту до плану дежзамовленн¤ завжди грунтуютьс¤ на
ретельному вивченн≥ загальнонац≥ональних потреб, потреб конкретних категор≥й
читач≥в. ™дине, що, звичайно, ≥ за найб≥льшого ф≥нансуванн¤ на все, що
хочетьс¤ надрукувати, грошей не вистачить, тому учасники реал≥зац≥њ
держзамовленн¤ у Ѕ≥лорус≥ мус¤ть рахуватис¤ з реал≥¤ми. ѕричому виконавц¤ми державних замовлень виступають ¤к державн≥
видавництва, так ≥ приватн≥. «а словами пана ћалашевича, у крањн≥ залишилос¤
не б≥льше 6-7-ми державних видавництв, найб≥льше з ¤ких ЂЅЇларусьї.
ƒержзамовленн¤ у њхньому р≥чному план≥ складаЇ приблизно 30% (а це часом
вдв≥ч≥-втрич≥ б≥льше, н≥ж в украњнських колег), решта плану Ц
госпрозрахункова, тобто комерц≥йна д≥¤льн≥сть. ѕриватних (р≥зних форм
власност≥) зареЇстровано близько 500, з ¤ких реально д≥ють 100-150. ≤з них
10-15 п≥дприЇмств щ≥льно працюють ≥ за держзамовними проектами теж.
омерц≥йн≥ видавництва достатньо охоче йдуть назустр≥ч замовникам в≥д
держави: часто маючи ширш≥ можливост≥ щодо закуп≥вл≥ видаткових матер≥ал≥в,
забезпеченн¤ технолог≥чного р≥вн¤ виконанн¤, вони несуть нижч≥ видатки, н≥ж
њхн≥ колеги з держвидавництв, завд¤ки менш гром≥здк≥й ≥нфраструктур≥. ўороку у Ѕ≥лорус≥ друкуЇтьс¤ у середньому 6 тис. найменувань
книжок загальним накладом близько 5 млн. прим≥рник≥в, тобто на душу одного
середньостатистичного б≥лоруса припадаЇ не б≥льше двох книжок. якщо ран≥ше
звичайними були 100-200-тис¤чн≥ тираж≥, то нин≥ одна назва друкуЇтьс¤ тиражем
у 2-5 тис¤ч. «в≥сно, це негативно впливаЇ на ц≥ну виданн¤. Ђ« одного боку,
дл¤ де¤ких видань так≥ тираж≥ замал≥, з ≥ншого Ц ми розум≥Їмо, що куп≥вельна
спроможн≥сть жител≥в Ѕ≥лорус≥ сильно впала, Ц по¤снюЇ ™вген ћалашевич. Ц ”т≥м
¤к позитив≥ст ¤ кажу так: у нас на хорошу книжку завжди знаходитьс¤ 2-3
тис¤ч≥, даруйте за брутальн≥сть, Ђ≥д≥от≥вї, ¤к≥, незважаючи на своњ
матер≥альн≥ труднощ≥, цю книжку купл¤тьї. Ѕа, знайом≥ проблеми!ј њх розвТ¤занн¤? „астка ≥мпортноњ книжки на б≥лоруському ринку досить значна. «а
оф≥ц≥йними даними –еспубл≥ки Ѕ≥лорусь, книжковими магазинами реал≥зуЇтьс¤
приблизно 70% завезеноњ л≥тератури. Ѕ≥лоруськ≥ видавц≥ з прикр≥стю
в≥дзначають, що приватн≥ книготорговельн≥ ф≥рми передус≥м працюють на
прив≥зн≥й продукц≥њ. «деб≥льшого це бестселери з сер≥њ читва, найкращ≥ з ¤ких
Ц книжки на кшталт ћарин≥ноњ, любовн≥ романи з –ос≥њ. «авозитьс¤ також
наукова л≥тература. якщо захищати св≥й споживчий ринок, в≥тчизн¤ного
виробника, частка ≥мпорту зменшитьс¤. Ђ’оча ми не проти припливу св≥жих ≥дей,
прим≥ром, через наукову л≥тературу, Ц чую в≥д ™вгена ћалашевича, Ц просто
сл≥д захищати свого споживача в≥д низьковарт≥сноњ л≥тератури. Ђѕокетбукиї
добре почитати в електричц≥, але ст≥льки, ск≥льки њх до нас завозитьс¤,
певен, нам не потр≥бної. Ќа експорт Ѕ≥лорусь в≥дправл¤Ї здеб≥льшого наукову книжку з ус≥х
галузей знань рос≥йською мовою. як тверд¤ть б≥лоруськ≥ видавц≥, ц¤ л≥тература
досить попул¤рна в –ос≥њ, ≥нших крањнах —Ќƒ, у ѕольщ≥. ўо стосуЇтьс¤ книжок
украњнською мовою, то б≥лоруськ≥ видавництва таких проект≥в поки що не мали:
розробл¤ти њх з метою ввезенн¤ в ”крањну немаЇ сенсу, а украњнська д≥аспора у
республ≥ц≥ не дуже значна, тож доц≥льн≥ше завозити украњномовн≥ книжки з њњ
≥сторичноњ батьк≥вщини. —п≥льн≥ ж проекти, ¤к, прим≥ром, п≥дготовка нарис≥в
про б≥лорусько-украњнськ≥ л≥тературн≥ звТ¤зки, ¤к≥ у Ѕ≥лорус≥ вийшли
б≥лоруською, а у нас вже перекладатимутьс¤ украњнською мовою Ц ¤вище дещо
≥ншого плану. ¬ин¤тком Ї замовленн¤ украњнських видавництв на пол≥граф≥чне
в≥дтворенн¤ тираж≥в у Ѕ≥лорус≥: там дос≥ було дешевше (колись пол≥граф≥сти
мали п≥льги, плюс досить дешева робоча сила). ўе недавно ћ≥нський
пол≥граф≥чний комб≥нат кольорового друку на 95% було завантажено замовленн¤ми
з –ос≥њ. ѕроте п≥льги зн¤то, а вс¤ пол≥граф≥чна сировина у республ≥ц≥
≥мпортна... √овор¤чи про зм≥ст серйозноњ нац≥ональноњ л≥тератури, б≥лорусам
Ї на чому виховувати читач≥в. “радиц≥йно ≥ поез≥¤, ≥ проза у Ѕ≥лорус≥ мали
глибок≥ корен≥ ≥ мають њх понин≥. “акож сильною Ї наукова б≥лоруська книжка.
“о вже суто економ≥чн≥ проблеми, що, скаж≥мо, поез≥¤, ≥ не лише нац≥ональна,
користуЇтьс¤ сьогодн≥ низьким попитом. якщо говорити, скаж≥мо, про детектив,
то, ¤к тверд¤ть б≥лоруси, б≥льш≥сть њхн≥х автор≥в, ¤к≥ пишуть у цьому жанр≥,
працюють переважно на ћоскву: Ђ’≥ба що янка ћавр колись-но щось под≥бне
робивї. «апитанн¤, чи не спадала б≥лорусам на думку ≥де¤ розробки
Ќац≥ональноњ програми п≥дтримки читанн¤, ¤ку б зд≥йснювали вс≥м св≥том на
вс≥х р≥вн¤х Ц в≥д батьк≥в до ѕрезидента держави, в≥д автора ≥ видавц¤ до
б≥бл≥отекар¤, повернуло нашу розмову з ™вгеном ћалашевичем до держзамовленн¤.
як ви¤вилос¤, такоњ широкоњ пропаганди читанн¤ у республ≥ц≥ поки що не
ведетьс¤, але ћ≥н≥стерство ≥нформац≥њ Ѕ≥лорус≥ в цьому план≥ щойно зак≥нчило
певний етап. —початку було видано сер≥ю пригодницькоњ л≥тератури, ¤ка
нараховуЇ близько сотн≥ том≥в ≥ в друкуванн≥ ¤коњ брали участь ус≥
видавництва. ј впродовж останн≥х рок≥в восьми реал≥зувалас¤ державна програма
ЂЎк≥льна б≥бл≥отекаї. ѕ≥д однойменною назвою було видано багатотомне з≥бранн¤
твор≥в б≥лоруськоњ ≥ св≥товоњ класики, а також кращих зразк≥в л≥тератури
сучасноњ, знов-таки, ¤к св≥товоњ, так ≥ нац≥ональноњ. «а словами пана
ћалашевича, р≥к-п≥втора тому нав≥ть виникло питанн¤: а що ще включити до ц≥Їњ
сер≥њ? ѕричому њњ назва, ¤к бачимо, ц≥лком умовна, адже сер≥¤ м≥стить далеко
не лише т≥ твори, ¤к≥ вивчають у школ≥. “вори, що читаютьс¤ найчаст≥ше,
перевидаютьс¤. Ђя не знаю жодного значущого твору, ¤кий би не вв≥йшов до ц≥Їњ
сер≥њ ≥ не був надрукований, Ц говорить директор видавництва ЂЅЇларусьї. Ц
–ос≥йськ≥ твори вийшли мовою ориг≥налуї. «вичайно, наклади ЂЎк≥льноњ
б≥бл≥отекиї не обмежувалис¤ двома-трьома тис¤чами Ц друкувалос¤ по 20-30
тис¤ч прим≥рник≥в кожного тому. “ож таким скарбом волод≥Ї кожна з 4,5 тис¤ч
б≥лоруських книгозб≥рень! ”т≥м прим≥рник≥в чи не решти держзамовних видань на вс≥ б≥бл≥отеки
крањни не вистачаЇ, незважаючи на те, що ≥снуЇ система централ≥зованого њх
комплектуванн¤ найзначущими речами: б≥бл≥отечна частка держзамовленн¤
складаЇ, ¤к правило, 1-2 тис. прим≥рник≥в. –азом з тим, м≥сцев≥ книгозб≥рн≥
часто-густо Ї Їдиним м≥сцем доступу до бодай ¤коњсь книжки. —каж≥мо, ланка
споживчоњ кооперац≥њ, завд¤ки ¤к≥й книжкова продукц≥¤ реал≥зувалас¤ у
с≥льськ≥й м≥сцевост≥, на сьогодн≥ зникла повн≥стю. Ђякби ¤ прињхав до своЇњ
р≥дноњ Ќабрищини ≥ побачив, що пор¤д з гор≥лкою ≥ пир≥жками у магазин≥
пропонуЇтьс¤ книжка, ¤ б страшенно здивувавс¤, Ц говорить ™вген ћалашевич. Ц
÷е те, що сьогодн≥ дуже засмучуЇї. «а великим рахунком, у Ѕ≥лорус≥ збереглас¤
стара система книжковоњ торг≥вл≥. ожна область маЇ державний Ђоблкниготоргї.
”т≥м, ¤кщо ран≥ше районн≥ в≥дгалуженн¤-книгарн≥ обчислювалис¤ сотн¤ми, то
нин≥ залишилос¤ не б≥льше 120 книжкових магазин≥в по вс≥й Ѕ≥лорус≥, ¤к≥
належать до системи держторг≥вл≥. ѕор¤д з ними за¤вл¤ють про себе комерц≥йн≥
конкуренти. ѕисьменники змиршав≥ли, а в громади спорожн≥ли кишен≥ Ќе можуть похвалитис¤ б≥лоруськ≥ видавц≥ ≥ потужними
профес≥йними громадськими орган≥зац≥¤ми. ЂЌа м≥й погл¤д, Ц говорить пан
ћалашевич, Ц —п≥лка письменник≥в Ѕ≥лорус≥ стала ц≥лковито безпорадною. “ак,
њњ члени приход¤ть, пропонують своњ твори, але нав≥ть форма обговоренн¤ з
конкретним письменником можливого видаванн¤ його твор≥в мен≥ не завжди
≥мпонуЇї. ≤снуЇ в Ѕ≥лорус≥ й јсоц≥ац≥¤ видавц≥в на зразок нашоњ ”ј¬ , проте
вона, за словами директора видавництва ЂЅЇларусьї, не наст≥льки м≥цна, аби
могла д≥йти до т≥Їњ людини, заради ¤коњ, власне, ≥снуЇ. ќдне слово, Ђслабое
звеної. ”с≥ проблеми Ђтанцюютьї в≥д загальноеконом≥чних. якщо ран≥ше цю
орган≥зац≥ю ф≥нансово п≥дтримували ≥ державн≥, ≥ приватн≥ видавництва, то
сьогодн≥ не кожний видавець маЇ зайв≥ кошти сплачувати членськ≥ внески.
Ѕагатьом здаЇтьс¤, що це Ц р≥ч другор¤дна. “е ж саме стосуЇтьс¤ галузевоњ преси. якщо дл¤ фах≥вц≥в ще ¤кось
видаЇтьс¤ газета Ђ нижный мирї, ¤ку також через обмаль кошт≥в випускати майже
несила, то дл¤ читач≥в огл¤дового книжкового виданн¤ взагал≥ не ≥снуЇ. олись
Ѕ≥лорусь отримувала певну к≥льк≥сть прим≥рник≥в московського Ђ нижного
обозрени¤ї, ≥ до нього була ц≥кав≥сть читач≥в. Ќин≥, по-перше, це виданн¤ до
республ≥ки не постачаЇтьс¤, а по-друге, Ђу людей спорожн≥ли кишен≥ї. ’оча, за
великим рахунком, знайомити б≥лорус≥в з новинками книжкового ринку через
спец≥альне виданн¤, ¤к вважають експерти, недоц≥льно: нав≥ть ¤кщо галузь
знайде можлив≥сть залучити на це, по сут≥, рекламне виданн¤ кошти, книжков≥
новинки, за поодинокими вин¤тками, н≥хто не буде системно купувати. ” цьому контекст≥ варто окремо сказати, можливо, про
ун≥кальн≥сть б≥лоруського книговиданн¤. ЂЌаш≥ кер≥вники ћ≥н≥стерства
≥нформац≥њ, ¤к≥ оп≥куютьс¤ книжкою, дуже влучно потрапл¤ють на своњ владн≥
м≥сц¤, Ц чую в≥д ™вгена ћалашевича. Ц ƒосить наполегливо займаютьс¤ вони тими
речами, ¤кими у вас, в ”крањн≥, можливо, передовс≥м оп≥куЇтьс¤ јсоц≥ац≥¤
видавц≥в: уз¤ти хоча б «акон про державну п≥дтримку книговидавничоњ справи,
¤кий було ≥н≥ц≥йовано ц≥Їю громадською орган≥зац≥Їю. Ќаш≥ держкер≥вники в≥д
книжки Ц це люди, незаангажован≥ пол≥тично, ¤к≥ розум≥ють, що книжков≥й
галуз≥ увагу треба прид≥л¤ти щодн¤. я вд¤чний дол≥, що доводитьс¤ працювати з
такими людьми. ” нас так традиц≥йно склалос¤: ще за час≥в —оюзу був такий
ћихайло ≤ванович «елець, ¤кий очолював ћ≥н≥нформац≥њ. ≤ в≥н, ≥ його команда
просто вбол≥вала за дов≥рену справуї. ...≤ невитравне в≥дчутт¤ перспективи Ќаш≥ б≥лоруськ≥ колеги вважають, що незабаром виставки-¤рмарки в
”крањн≥, принаймн≥, Ђ нижковий св≥тї, розростутьс¤ такою м≥рою, що кожн≥й з
крањн-сус≥д≥в Ц крањн≥-господарц≥, –ос≥њ та Ѕ≥лорус≥ Ц знадобитьс¤ св≥й
окремий презентац≥йний пав≥льйон. —каж≥мо, на думку ™вгена ћалашевича, ¤кщо
‘ранкфуртський, ™русалимський, ≥нш≥ найб≥льш≥ м≥жнародн≥ ¤рмарки не те, що
п≥дупадають, але переживають щор≥чне скороченн¤ учасник≥в, експозиц≥йних площ
тощо, то м≥жнародн≥ книжков≥ д≥йства на територ≥њ колишн≥х союзних республ≥к,
навпаки, набирають оберт≥в, а в≥дтак мають щасливу можлив≥сть дос¤гати тих висот,
¤к≥ свого часу п≥дкорила «ах≥дна ™вропа. «окрема, гост≥ цьогор≥чного
Ђ нижкового садуї з Ѕ≥лорус≥ в≥дзначили, що р≥к у р≥к р≥вень орган≥зац≥њ
виставки-¤рмарку зростаЇ, дедал≥ приЇмн≥ше вражаЇ загальний антураж, увага до
заходу засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. якщо говорити про профес≥йний б≥к справи,
то, на њхню думку, украњнц¤ми зроблено крок уперед в оформленн≥ книжки,
зростанн≥ культури книговиданн¤. ќкремий компл≥мент почули видавц≥ дит¤чоњ
л≥тератури: ЂЅ≥лоруських д≥тлах≥в вона б теж зац≥кавила!ї ™дине, що засмутило закордонних учасник≥в нашого ¤рмарку Ц ≥,
напевно, не лише з Ѕ≥лорус≥, Ц так це невиправдано мала к≥льк≥сть перес≥чних
в≥дв≥дувач≥в, тим б≥льше при тому, що вх≥д на Ђ нижковий садї Ц в≥льний.
Ќам-то в≥домо, що аж н≥¤к не обд≥лених книжкою ки¤н, в принцип≥, важко чимось
здивувати, але ≥ без сторонн≥х зауважень ¤кось прикро було спостер≥гати це...
ќлена ’олоденко
Ќовини сайту | Ѕ≥лорусь - ”крањна | ‘орум |