УЅ≥лорусь ≥ ”крањна: п≥дсумки стор≥чч¤Ф Ч так називалас¤ наукова конференц≥¤, проведена 12-14 грудн¤ в ћ≥нську У™врофорумомФ Ч одн≥Їю з нечисленних незалежних орган≥зац≥й, ¤к≥ дос≥, попри все, д≥ють у б≥лоруськ≥й столиц≥.  онференц≥¤ зб≥глас¤ в час≥ з небаченою навалою на Ѕ≥лорусь арктичного пов≥тр¤, що, ¤к сумно жартували господар≥, в≥льно накочуЇтьс¤ з рос≥йськоњ п≥вноч≥ через уже знесений кордон. ≤ тр≥скучий мороз, здавалос¤, законсервував довкола ознаки давно минулого в нас часу: червон≥ знамена над оф≥ц≥йними будинками й кондово-комун≥стичн≥ назви вулиць (наче й не було н≥коли в ћ≥нську своЇњ ≥сторичноњ топон≥м≥ки).  онференц≥њ мав передувати л≥тературний веч≥р у будинку письменник≥в, на ¤кому повинн≥ були прочитати своњ в≥рш≥ молод≥ б≥лоруськ≥ й украњнськ≥ поети. јле украњнц≥ не були того дн¤ в ћ≥нську Їдиними гост¤ми. ќф≥ц≥йне б≥лоруське телебаченн¤ широко рекламувало прињзд до УбацькиФ-Ћукашенка групи рос≥йських лектор≥в з к≥л од≥озноњ УЋитературной –оссииФ на чол≥ з колись пор¤дним письменником ¬алентином –аспут≥ним. ѕроводи рос≥¤н зб≥глис¤ в час≥ з украњнсько-б≥лоруською л≥тературною акц≥Їю. ≤, хоча в≥дбувалис¤ вони в р≥зних залах, хтось подбав про те, аби потужн≥ п≥дсилювач≥ транслювали заст≥льн≥ слововиливи лукашенколюбних рос≥¤н та в≥дпов≥дну музику Ч в≥д рад¤нських шл¤іер≥в до Ус≥м-сорокФ Ч ≥ туди, де сотн≥ зо дв≥ слухач≥в з≥бралис¤ послухати поез≥ю.

”крањнських учасник≥в конференц≥њ хвилювали под≥бн≥, але все ж дещо ≥нш≥ проблеми. ¬они дискутували зм≥ну культурноњ парадигми в постколон≥альних умовах (за ќксаною «абужко, ≥ голосна Уш≥стдес¤тницькаФ, ≥ герметична Ус≥мдес¤тницькаФ парадигми Ї постколон≥альними, а по-справжньому нац≥ональна парадигма в культур≥ повТ¤зана з утвердженн¤м украњномовного маскульту й шоу-б≥знесу). ќбговорювали проблеми ≥дентичност≥ загрожених нац≥й та м≥фолог≥зац≥њ героњв у посттотал≥тарному сусп≥льств≥. јле за учасниками з двох стор≥н сто¤ли зовс≥м ≥нш≥ ситуац≥њ. ≤ хоча студент четвертого курсу Ѕ≥лоруського ун≥верситету ћ≥хась Ѕа¤рин у надзвичайно дотепному виступ≥-есе й доводив, що нав≥ть диктатура в Ѕ≥лорус≥ несправжн¤ (маючи на уваз≥ њњ певну оперетков≥сть), а в≥дтак Ч несправжн≥й ≥ оп≥р, однак —лавом≥р јдамов≥ч кинув репл≥ку: Уƒиктатура, може, й несправжн¤ Ч зате саджаЇ до справжн≥х тюремФ. ≤ це Ч не лише лункий афоризм. —амому —лавом≥ров≥ довелос¤ передавати в≥рш≥ з тюремноњ л≥карн≥Е в судн≥, ¤ке наважувавс¤ виносити см≥ливий сан≥тар. ј згодом на м≥тингу цей же —лавом≥р зашив соб≥ рота справжн≥с≥нькою голкою, протестуючи проти ур¤довоњ цензури. Ќехай —лавом≥ров≥ в≥рш≥ справд≥ опозиц≥йн≥. јле ж з нового року поза законом опинитьс¤ й альманах У‘рагмэнтиФ, що його друкуЇ У™врофорумФ Ч виданн¤ суто культуролог≥чне й ф≥лософське (¤ке, до реч≥, ¤к в≥дзначив редактор кињвськоњ У√енезиФ ¬≥тал≥й ѕономарьов, саме собою Ї артефактом: не лише через вельми ц≥кавий зм≥ст, але й завд¤ки блискучому пол≥граф≥чному оформленню). ќчевидно, афоризми ћрожка, в≥рш≥ —ейферта чи есењ ”мберто ≈ко, в переклад≥ б≥лоруською, так само становл¤ть небезпеку дл¤ режимуЕ

¬т≥м, головн≥ наг≥нки спр¤мован≥-таки на сусп≥льно-пол≥тичну пер≥одику. ¬ останн≥й день конференц≥њ вс≥ њњ учасники побували на м≥тиніов≥ протесту проти закритт¤ найв≥дом≥шоњ опозиц≥йноњ газети У—вабодаФ. ѕопри тр≥скучий мороз ≥ румТ¤них геб≥ст≥в, ¤к≥ упритул зн≥мали учасник≥в в≥деокамерами, на площу якуба  оласа з≥йшлос¤ дек≥лька сотень людей п≥д б≥ло-червоно-б≥лими знаменами. ( олись, 1991 року, п≥сл¤ провалу √ „ѕ депутат-попул≥ст Ћукашенко також був серед тих, хто вносив нац≥ональний прапор до зали ¬ерховноњ –ади. Ќин≥ ж в≥н мчить перекритими заздалег≥дь вулиц¤ми кавалькадою броньованих автомоб≥л≥в п≥д старими-новими прапорц¤ми Ѕ–—–, що њх дотепники називають Упожежею на болот≥Ф. ѕринаг≥дно: звичайний таксист, що знудивс¤ на узб≥чч≥ переч≥кувати президентський кортеж, опов≥в одному з нас попул¤рний нин≥ у ћ≥нську тост: У«а снайпера!Ф).

Ќовини сайту | Ѕ≥лорусь - ”крањна | ‘орум