19 червня відомий білоруський письменник Василь Биков відсвяткував свій 79-й день народження, а 22-го ввечері його не стало

        Василь Биков - видатний письменник-фронтовик, для якого війна стала і пожиттєвим болем, і темою в літературі. "Пережите на власному досвіді в роки війни Василь Биков відобразив у своїх книгах без будь-якої кон'юнктури", - сказав у інтерв'ю ІТАР-ТАРС відомий російський кінорежисер-фронтовик Петро Тодоровський. Його бібліографія нараховує багато хороших творів - "Журавлиний крик", "Третя ракета", "Обеліск", "Альпійська балада", "Сотников", "Мертвим не боляче", "Дожити до світанку", "Знак біди". У Бикова не склалися стосунки з режимом Олександра Лукашенка, і останні п'ять років життя письменник прожив за кордоном - на запрошення міжнародного ПЕН-центру в Фінляндії, ФРН, а в грудні 2002-го виїхав на постійне місце проживання до Чехії. Тоді Биков сказав, що давно мріяв поселитися в Чехії і завжди симпатизував цій країні і цьому народу. Великою мірою проблему переїзду допомагли вирішувати сам чеський президент Вацлав Гавел та його канцелярія. Є інформація, що в Чехії Биков написав новий, надзвичайно потужний роман, проте його ще не видано. Недавно Биков повернувся у Білорусію - після зробленої в Чехії операції з видалення ракової пухлини в шлунку хвороба поширилася на інші органи, і чеські медики не могли продовжувати лікування, тож надалі письменник лікувався в онкологічній лікарні в Боровлянах, під Мінськом. Голова Спілки письменників України Володимир Яворівський, який був доволі близько знайомий з Биковим, сказав, що зв'язувався з Мінськом і білоруські колеги вважають, що Биков передчував свою смерть і повернувся на Батьківщину помирати. "Він був дивовижний чоловік, - згадує Володимир Яворівський, - мовчазний, насторожений, дивився завжди трохи спідлоба, але коли познайомишся ближче, тоді він відкривається повністю. Він був дуже патріотичною людиною, як він тішився, коли Білорусь стала незалежною державою! Ми звикли читати Бикова російською, а всі ж свої твори він писав білоруською. Хто міг подумати, що людина, яка мріяла про незалежну Білорусь, боролася за неї, буде потерпати в часи незалежності від правлячого режиму?! Коли до Києва кілька років тому приїздив Станіслав Шушкевич - я вручав йому премію ім. Пилипа Орлика "За участь у цивілізованій демонтації імперії - він зі сльозами на очах розповідав, що такий письменник, як Биков, не може працювати на Батьківщині, що він дуже бідує матеріально. Я щось тоді "законвертував" для нього, але глобально це ж не міняє ситуацію". Ще за життя письменника, на його день народження в містечку Старі Дороги на території приватного музею образотворчого мистецтва був встановлений пам'ятний знак Бикову. А з Україною Бикова пов'язує теж своєрідний "пам'ятний знак": на Кіровоградщині є село, де на могильній плиті біля братської могили викарбуване ім'я письменника. Під час Другої світової війни білоруський вояк разом з іншими товаришами був тяжко поранений на цьому місці, його забрали після бою у дуже важкому стані й помилково поруч з іменами загиблих викарбували його ім'я.

        Хоронитимуть Героя соціалістичної праці, лауреата Ленінської премії Василя Бикова завтра, на Східному кладовищі Мінська, де поховані найвидатніші білоруси. Володимир Яворівський сказав по телефону кореспонденту "УМ", що зараз у Спілці ревізують касу і якщо наберуть грошей, то обовязково відправлять на похорон Бикова у Мінськ представника від Спілки. "Це потрібно не так Бикову, як живим - і нам, і білоруським письменникам, які в себе на Батьківщині почуваються дуже зле. Оце вам узаконена двомовність, оце президент, який не знає рідної мови. Мені сказали, що сьогодні білоруських шкіл у Білорусі менше, ніж за радянських часів", - сказав п. Яворівський. Українська Спілка письменників надіслала жалобну телеграму сім'ї Василя Бикова.

Валентина КЛИМЕНКО

"УКРАЇНА МОЛОДА" 2003.06.24