Ћаборатор≥¤ наукового перекладу

 

-1-

 

 

Larry Wolff,

Inventing Eastern Europe:
The Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment

 

18 жовтн¤ 2003 року "Ћаборатор≥¤ наукового перекладу" провела сем≥нар з видавництвом " ритика", що запропонувало до обговоренн¤ переклад книжки Larry Wolff Inventing Eastern Europe: the Map of Civilization on the Mind of the Enlightenment. –озгл¤ду цього тексту на майстерн≥ "Ћаборатор≥њ" довго чекали ≥ представники видавництва, ≥ координатори проекту, поза¤к проведенн¤ сем≥нару щоразу в≥дкладалось через те, що географ≥чна тематика книжки дивовижно вплинула на широку географ≥ю ус≥х причетних до њњ украњнського перекладу: перекладач —ерг≥й Ѕ≥ленький настале працюЇ в “оронто, л≥тературний редактор ƒзв≥нка ћат≥¤ш перебуваЇ в Ћюбл≥н≥, а науковий редактор дн≥пропетровець јндр≥й ѕортнов у своњх ≥нтелектуальних во¤жах ™вропами лише ≥нод≥ ос≥даЇ в ”крањн≥ дл¤ систематизац≥њ новонабутого досв≥ду, матер≥ал≥в, ≥дей. Ќамаганн¤ схопити щасливу мить часово-просторового перетину вс≥х цих ос≥б довг≥ три м≥с¤ц≥ були марними, тому "Ћаборатор≥¤", ¤к њй годитьс¤, наважилась на певний експеримент - провести нап≥вв≥ртуальний сем≥нар. “ож, 18 жовтн¤ в  иЇв≥ јндр≥й ћокроусов (директор видавництва), ¬адим ƒивнич (л≥тературний редактор видавництва) та јндр≥й ѕортнов (науковий редактор украњнського перекладу ¬улфа) з≥бралис¤, аби порадитись стосовно науковоњ адекватност≥ перекладу з “ет¤ною Ѕалабушевич (кандидат ≥сторичних наук, доцент кафедри ≥стор≥њ Ќа” ћј), ћихайлом  ≥рсенком (доктор ≥сторичних наук, професор кафедри ≥стор≥њ Ќа” ћј) та Ќатал≥Їю яковенко (доктор ≥сторичних наук, професор, зав≥дувач кафедри ≥стор≥њ Ќа” ћј, пров≥дний науковий сп≥вроб≥тник ≤нституту сх≥дноЇвропейських досл≥джень ЌјЌ”, голова “овариства досл≥дник≥в ÷ентрально-—х≥дноњ ™вропи). ўо ж до л≥тературноњ вправност≥ перекладеного тексту, радниками виступили ќльга  очерга (профес≥йний словникар та терм≥нознавець) та Ћариса ћасенко (кандидат ф≥лолог≥чних наук, зав≥дувач кафедри украњнськоњ мови Ќа” ћј). ¬≥ртуальними учасниками були перекладач —ерг≥й Ѕ≥ленький, ¤кий подав своњ перекладацьк≥ нотатки та зауваги, що обірунтовували стратег≥ю перекладу, а також Ћеон≥д «ашк≥льн¤к, ¤кий попередньо вислав своњ експертн≥ коментар≥. ѕриЇмною неспод≥ванкою була участь у сем≥нар≥ ц≥лком таки реальноњ молодоњ з≥рки в≥тчизн¤ного перекладу ёрка ѕрохаська з≥ Ћьвова.
ѕереклад такого ориг≥нального та незвичного, принаймн≥ дл¤ (пост-)рад¤нського ≥стор≥ограф≥чного дискурсу, тексту, ¤к книжка Ћар≥ ¬улфа Ї, либонь, пробним каменем дл¤ будь-¤кого видавництва, нав≥ть дл¤ одного з найб≥льш "притомних" украњнських ≥нтелектуальних видавництв, ¤ке ¤вл¤Ї собою " ритика". ј в≥дтак, висока фахов≥сть ≥ видавництва, ≥ перекладацького колективу, ≥, зрештою, самого автора спонукали експерт≥в сем≥нару до серйозноњ розмови та доброзичливоњ, порадницькоњ критики.

ћихайло  ≥рсенко, ¤к зазвичай, виловлював певн≥ нев≥дпов≥дност≥ у передач≥ ≥сторичних реал≥й —х≥дноњ ™вропи. “ак, дл¤ прикладу, в≥н вказав на хибне ототожненн¤ ¬алах≥њ та ¬олощини, поза¤к ¬алах≥¤ ¤вл¤Ї собою "малесенький етнограф≥чний закапелок на ћорав≥њ", проте коли йдетьс¤ про крањну з≥ столицею Ѕухарест, то це - ¬олощина. “акож ћ.  ≥рсенко беззастережно висловивс¤ проти запропонованого способу передач≥ назви б≥блейського м≥ста ¤к "¬≥тл≥Їм" (йдетьс¤ про Bethlehem), аріументуючи тим, що ц¤ спроба невиправдано та протиприродно поЇднуЇ сх≥дну та зах≥дну фонетику цього слова ("¬≥флеЇм" з "Ѕетлегем"). ” цьому професора  ≥рсенка п≥дтримали вс≥ експерти. “ет¤на Ѕалабушевич ≥з вродженою прецизн≥стю ≥сторика також вимагала в≥д перекладу, аби топон≥ми було вжито в текст≥ адекватно тогочасним ≥сторичним реал≥¤м. “ак, дл¤ “ет¤ни Ѕалабушевич незрозум≥ло, що мав на уваз≥ перекладач п≥д невинною назвою "јвстр≥¤": чи-то ерц-герцогство јвстр≥¤ чи австр≥йськ≥ волод≥нн¤.

Ќатал¤ яковенко зосередила свою реценз≥йну промову не на фактолог≥чних похибках перекладача, але на не зовс≥м адекватному, на њњ думку, формат≥ та стил≥ перекладу. ƒоктор яковенко зазначила, що даний текст Ћар≥ ¬ульфа, ¤к й ≥нш≥ його роботи, тим ≥ ц≥кав≥ та евристичн≥, а надто дл¤ украњнськоњ ≥стор≥ограф≥њ, що в≥н впроваджуЇ новий тип ≥сторичного наративу, новий спос≥б письма про ≥стор≥ю. √оловною ц≥кавинкою та сутн≥стю цього тексту, ¤к вважаЇ Ќатал¤ яковенко, -- це саме стиль ¬ульфовоњ книжки, ¤кий Ї радше розмовний, н≥ж академ≥чно науковий. Ќав≥ть сам —. Ѕ≥ленький у своњх перекладацьких нотатках зауважуЇ, що "Ћaрi ¬ульф мeнe тoдi врaзив свoњм нeфoрмaльним вигл¤дoм, ¤кий нeнaчe iрoнiзувaв нaд пaтoснoю aтмoсфeрoю aкaдeмiчнoгo Maсaчусeтсa". ¬≥дтак текст цей, ¤к вважаЇ Ќатал¤ яковенко, маЇ не читатис¤, а чутис¤, слухатис¤, адже в≥н промовл¤Ї мовою та зворотами, ¤кими послуговуютьс¤ професори √арварду в пабах за кухлем пива, а не на викладацьк≥й кафедр≥. ƒо того ж, у Ћар≥ ¬ульфа чимало семантично навантажених мовних нюанс≥в та ≥рон≥чних пасаж≥в, ¤к≥ можна передати, лише застосовуючи усе багатство синон≥м≥чних р¤д≥в украњнськоњ мови. ј цього, нав≥ть в≥ддаючи належне досконалому волод≥нню англ≥йською та фаховост≥ ≥сторика —ерг≥¤ Ѕ≥ленького, перекладачев≥ й бракуЇ. Ќатал¤ яковенко переконана, що переклад ц≥Їњ книжки маЇ водночас бути ≥сторично коректним (¤к, скаж≥мо, при цитац≥¤х текст≥в ’VIII ст.) та чутливим до риторичност≥ та л≥тературноњ барвистост≥ вих≥дного тексту.

ѕроте мовники були менш критичними у своњх реценз≥¤х ≥, визнаючи неперес≥чну перекладацьку вправн≥сть —ерг≥¤ Ѕ≥ленького, виконували здеб≥льшого роль "сан≥тар≥в", ¤к≥ виловлюють др≥бн≥, проте прикр≥ огр≥хи. “ак≥, ¤к наприклад, "необроблений д≥¤мант", що Ї суперечн≥стю у визначенн≥, поза¤к д≥¤мант сам собою вже оброблений алмаз.

«начну увагу в друг≥й частин≥ сем≥нару учасники прид≥лили обговоренню назви книжки та назвам розд≥л≥в. ѕ≥сл¤ тривалих дискус≥й стосовно багатьох запропонованих вар≥ант≥в та ламанн¤ спис≥в довкруж пол≥семантичного, а в≥дтак проблематичного дл¤ перекладу "mind", учасники сем≥нару погодились перекласти назву книжки ¤к "¬инаходженн¤ —х≥дноњ ™вропи: мапа цив≥л≥зац≥њ в у¤вленн¤х ѕросв≥тництва". јнгл≥йськ≥ герунд≥њ в назвах розд≥л≥в експерти запропонували передавати д≥Їприсл≥вниками, а не в≥дд≥Їсл≥вними ≥менниками (наприклад, "Peopling Eastern Europe" - "«алюднюючи —х≥дну ™вропу"), що було головним предметом суперечок м≥ж перекладачем та л≥тературним редактором книжки. —воЇ р≥шенн¤ експерти мотивували потребою зберегти процесов≥сть, ¤кою пронизано увесь текст й закр≥плено в сам≥й назв≥ та назвах розд≥л≥в. ”часники сем≥нару також спромоглис¤ розв'¤зати проблему перекладу украњнською мовою англ≥йськоњ дв≥йки "cartography -- mapping", запропонувавши передавати њњ ¤к, в≥дпов≥дно, "картограф≥¤ - укладанн¤ мапи", в≥дкидаючи соковитий, проте не досить вдалий в контекст≥ пон¤ттЇвого узусу вар≥ант "мапуванн¤". ўоправда, ¤к зазначили експерти, не сл≥д завжди строго розводити "картограф≥ю" та "укладанн¤ мапи", адже у багатьох конкретних випадках ц≥ слова взаЇмозам≥нн≥ (наприклад, "Mental mapping" можна перекладати процесовим "ментальне картографуванн¤").
Ќа сем≥нар≥ лунала не лише критика, але й захопленн¤ "критик≥вською" в≥двагою вз¤тис¤ за переклад та виданн¤ такого складного тексту, ¤к книжка Ћар≥ ¬ульфа. Ќаприк≥нц≥ обговоренн¤, ус≥ зрозум≥ли, що роботи над перекладом ще залишаЇтьс¤ чимало, ≥ кожен учасник охоче погодивс¤ допомогти видавництву своњми порадами. јдже очевидно також ≥ те, що вдалий переклад тексту такого р≥вн¤ прир≥внюЇтьс¤ до тр≥умфу.

 

 

 

 

 

-2-

 

Zenon E. Kohut,
The Roots of Identity: Studies on Early Modern and Modern Ukraine

22 листопада 2003 року в≥дбувс¤ став сем≥нар ≥з перекладу книжки «енона  огута
The Roots of Identity: Studies on Early Modern and Modern Ukraine. ¬идавницто " ритика", що готуЇ виданн¤ ц≥Їњ книжки, замислило њњ ¤к зб≥рку есењв знаного ≥сторика, написаних англ≥йською мовою, в р≥зний час, та видрукованих у р≥зних виданн¤х; а тому переклад уперше презентуватиме р≥зн≥ тексти у формат≥ ц≥льноњ книжки. ¬ин¤ткового статусу надаЇ цьому перекладов≥ ще й те, що украњнський текст авторизуватиме сам професор  огут, що, певне, покликатиме авторськ≥ правленн¤, зм≥ни вих≥дного тексту, доповненн¤ чи скороченн¤; словом, украњнська книжка ц≥лком може стати не просто перекладом, а оновленим ориі≥налом. —пециф≥ка роботи, одначе, неодм≥нно т¤гне за собою складност≥, про ¤к≥ поговоримо згодом.

ќтож, на розгл¤д учасник≥в редакц≥¤ " ритики" запропонувала есей "”крањнська ел≥та у XVIII стол≥тт≥ та њњ ≥нтеірац≥¤ в рос≥йське двор¤нство". ¬≥д робочоњ групи украњнську верс≥ю презентували перекладачка —оф≥¤ √рачова, науковий редактор “арас  урило (головний м≥сток м≥ж украњнським текстом та самим автором), директор " ритики" јндр≥й ћокроусов та л≥тературний редактор видавництва ¬адим ƒивнич. Ќа жаль, не змогла бути л≥тературна редакторка саме цього виданн¤ ƒзвенислава ћат≥¤ш. Ќатом≥сть ≥з ’аркова зумисне прибув на сем≥нар майбутн≥й автор п≥сл¤мови до книжки, а водночас ≥ науковий консультант виданн¤, професор ¬олодимир  равченко. ƒо галузевоњ ради сем≥нару вв≥йшли професор Ќатал¤ яковенко та ћикола  лимчук; на превеликий жаль, не зм≥г уз¤ти участи професор ярослав √рицак, ¤кий готував св≥й виступ дл¤ ‘улбрайт≥вського сем≥нару, що мав в≥дбутис¤ наступного понед≥лка. ј вт≥м, ¬олодимир  равченко майстерно в≥д≥грав роль третього експерта. ¬≥д мовознавчоњ ради своњ м≥ркуванн¤ висловлювали пост≥йн≥ учасники сем≥нар≥в "Ћаборатор≥њ" терм≥нознавець ќльга  очерга та мовознавець ќлександр ѕономар≥в.

—кладност≥ цього перекладу великою м≥рою були зумовлен≥ самою його специф≥чн≥стю: поза¤к уривок, що його надали дл¤ експертового розгл¤ду, автор уже прогл¤дав ≥ деколи кореіував, експерти часто з подивом завважували в≥дм≥нност≥ м≥ж англ≥йським та украњнським текстами. ÷≥ в≥дм≥нност≥, що њх нашвидку переклали на в≥дпов≥дальн≥сть перекладачки, здеб≥льшого ви¤вл¤лис¤ правками самого автора, в чому й посп≥шив зав≥рити учасник≥в “арас  урило.

ƒруга проблема мала суто б≥бл≥ограф≥чний вим≥р: тексти що вв≥йдуть до зб≥рки, постали за р≥зних час≥в ≥ за р≥зних умов (часовий д≥апазон с¤гав понад 20 рок≥в!), а тому ≥ б≥бл≥ограф≥чне оснащенн¤ де¤ких есењв видавалос¤ застар≥лим. ѕитанн¤ про доц≥льн≥сть оновленн¤ б≥бл≥ограф≥њ (цю гранд≥озну м≥с≥ю вз¤в був на себе “арас  урило) покликало довгочасн≥ й гостр≥ суперечки. ѕоза¤к ц¤ прац¤ може й справд≥ ви¤витис¤ надто обширною, експерти здеб≥льшого радили редакторам посилатис¤ т≥льки на нов≥ш≥ перевиданн¤ джерел, водночас зазначаючи, що б≥бл≥ограф≥ю до т≥Їњ чи т≥Їњ статт≥ подано станом на час њњ написанн¤.
«агалом переклад сприйн¤ли прив≥тно, ≥ пан≥ —оф≥¤ √рачова почула чимало позитивних в≥дгук≥в; м≥сц¤, щодо ¤ких переклачц≥ закидали неуважн≥сть чи неточн≥сть, часто ви¤вл¤лис¤ авторськими правками. ј вт≥м знову не лишили поза увагою традиц≥йний дл¤ " ритики" фонетичний принцип передаванн¤ ≥ншомовних ≥мен ≥ власних назв: ќлександр ѕономар≥в укотре почав атакувати фонетичн≥ верс≥њ рос≥йських ≥мен ≥ пр≥звищ - на кшталт ≥мен јлЇксЇй ћ≥хайлов≥ч, ™катЇр≥на, ѕьотр –ум¤нцев тощо; ≥ вс≥Їњ вправности ц≥Їњ аріументац≥њ, так само ≥ контраріументац≥њ ¬адима ƒивнича тут год≥ передати.

„ого, вт≥м, можемо ще поб≥жно торкнутис¤, то це терм≥нолог≥чноњ частини. ѕитань, що њх винесли на обговоренн¤ редактори " ритики", було не так багато; а вт≥м жодне з них не було легким. ¬з¤ти хоча би дв≥йцю gentry - nobility, що њњ автор прикладаЇ до украњнських реал≥й. Ќатал¤ яковенко аріументувала, що gentry аж н≥¤к не можна перекладати словом "знать", бо ж gentry пасуватиме ≥ до "незнатних" верств. «а њњ словами, англ≥йськ≥ слова gentry - nobility Ї рештками латинськоњ драбини generosi - nobili - magnates: тр≥йки шл¤хетських верств, серед ¤ких generosi Ї ≥Їрарх≥йно найнижчою, а magnates - найвищою. ”часники, зрештою, ухвалили перекладати gentry ¤к "шл¤хта", а nobility - ¤к "знать", хоча в цьому вар≥ант≥ також прихован≥ ризики, а зокрема ризиковане наближенн¤ украњнського gentry до польськоњ шл¤хти. Polity (зокрема у сполуках на кшталт Cossack polity) переклали ¤к "пол≥тичне утворенн¤", бо ж polity може й не бути "державою"; дв≥йцю continuity - discontinuity передали парою "т¤гл≥сть" - "перервн≥сть", хоча дл¤ ≥сторик≥в зрозум≥л≥шою видавалас¤ дв≥йц¤ "континуњтет" - "дисконтинуњтет". Hetmanate став "√етьманатом", а не "√етьманщиною"; Early-Modern Age - "ранньомодерною добою", а не "початком Ќового часу", high culture - "високою культурою", а не "ел≥тною культурою"

 

 

ƒжерело: http://www.pereklad.kiev.ua

 

ѕ≥д знаком ƒзвенислави | ‘оруми