"—¤бри" докотились до д≥ри?..

"я нарадз≥вс¤ у гетим мейсци,

“ут ≥ н¤ добра, тут ≥ н¤ кепска.

“ут нЇ халодна, тут нЇ сп¤котна.

”сЇ стаб≥льна, але ж деб≥льна..."

††††††† ÷ими словами з п≥сн≥ б≥лоруського рок-гурту "Ќ.–.ћ." б≥лоруси без

переб≥льшенн¤ можуть охарактеризувати стан, у ¤кому перебуваЇ њхн¤ крањна ≥

вони сам≥. Ѕатьк≥вщина янки  упала та ¬асил¤ Ѕикова, самобутньоњ культури ≥

мови, тепер ось уже сьомий р≥к маЇ на своЇму чол≥ "вседержавного бацька" -

ќлександра Ћукашенка. ¬ласне, це майже все, що ми знаЇмо про житт¤ сус≥дньоњ

держави...

ѕерший погл¤д

††††††† ѕерше, що вражаЇ на кордон≥ з Ѕ≥лоруссю, - разюча р≥зниц¤ м≥ж нашою

та њхньою митниц¤ми: прим≥щенн¤ украњнських митник≥в у пор≥вн¤нн≥ з

сус≥дським нагадуЇ хатинку б≥дноњ родички. 

††††††† ј вже за межею ”крањни колеса авто починають крутитис¤ спок≥йн≥ше -

кожен вод≥й, котрий њздив по цьому напр¤мку, п≥дтвердить: украњнськ≥ дороги -

г≥рш≥. ≤, нарешт≥, зруйнуЇмо останн≥й штамп - портрети Ћукашенка на вулиц¤х

ћ≥нська не вис¤ть, натом≥сть майже вс≥ вив≥ски на крамниц¤х написан≥

б≥лоруською мовою. ќтож мимовол≥ напрошуЇтьс¤ думка: не так усе й погано у

ц≥Їњ крањни. ѕроте це лише перше враженн¤. Ћюдина, ¤ка хоча б к≥лька дн≥в

побуде у ћ≥нську, одразу в≥дчуЇ вс≥ "приЇмност≥" тамтешнього житт¤.

††††††† ѕершою дл¤ мене м≥ф про непогане ≥снуванн¤ б≥лорус≥в зруйнувала наша

сп≥вв≥тчизниц¤ √анна  ирпала, ¤ку ¤ зустр≥ла на м≥нськ≥й пошт≥. √анна ось уже

9 рок≥в живе в Ѕ≥лорус≥, там вийшла зам≥ж, виховуЇ д≥тей, працюЇ бухгалтером.

 аже, що за ”крањною сумуЇ, проте, аби перебратис¤ з родиною в р≥дне м≥сто,

не маЇ кошт≥в. "якби ви знали, ¤к тут придушують людей", - сказала вона

пошепки, озираючись, чи н≥хто не п≥дслуховуЇ нашоњ розмови. ј пом≥тивши косий

погл¤д сивого чолов≥ка, що сто¤в поруч, тихенько додала: "я обов'¤зково вам

усе розпов≥м... коли вийдемо на вулицю". ѕроте за к≥лька хвилин ж≥нка

посп≥хом заплатила за конверт ≥, по¤снивши, що сп≥знюЇтьс¤ на важливу,

зустр≥ч поб≥гла геть.

††††††† ” пол≥тичному сенс≥ дозволити соб≥ говорити те, що думаЇш, у Ѕ≥лорус≥

може далеко не кожен, а т≥, кому було важко в≥дмовитис¤ в≥д такоњ насолоди, -

або сид¤ть за іратами, або розвивають плюрал≥зм думок на «аход≥. ѕроте

сказати, що попул≥стська пол≥тика б≥лоруського президента не маЇ п≥дтримки у

народ≥, теж було б неправдою... ќт т≥льки дивними ознаками ц¤ п≥дтримка

про¤вл¤Їтьс¤. "Ћукашенко - наш бацька, ≥ це не т≥льки ¤ так думаю, моњ сус≥ди

теж за нього", - зарепетувала продавщиц¤ на моњ спроби дов≥датис¤, ¤к

живетьс¤ б≥лорусам. ўе одн≥Їю ознакою любов≥ до "свого президента" Ї

ненависть до б≥лоруськоњ мови, культури та звичањв р≥дного народу.

"Ѕ≥лоруською мовою т≥льки б на базар≥ пола¤тись, ¤ ≥ моњ д≥ти њњ ненавидимо",

- казала мен≥ продавщиц¤. ј на запитанн¤, де вона народилась ≥ ¤кою мовою

говорила з батьками, не стала заперечувати, що родом ≥з невеличкого

б≥лоруського села, а все дитинство ≥ юн≥сть говорила от≥Їю "базарною"

(б≥лоруською) мовою. “епер, мовл¤в, њй за те соромно. 

††††††† ”т≥м недавно б≥лоруською не гидували сп≥лкувалис¤ й на державному

р≥вн≥: 1991-1994 роки б≥лоруси називають "епохою ренесансу" р≥дноњ культури,

тод≥ можновладц≥ прот¤гом м≥с¤ц¤ заговорили б≥лоруською. —початку трос¤нкою,

тобто суржиком, але поступово мова почист≥шала. ѕроте, не отримавши надал≥

п≥дтримки державноњ пол≥тики, оф≥ц≥йна б≥лоруська з≥йшла на ман≥вц≥. «араз

Ћукашенко сп≥лкуЇтьс¤ рос≥йською мовою ≥ всерйоз задумуЇтьс¤ про союз з≥

"старшою сестрою", що в≥дпов≥дним чином впливаЇ й на мовну пол≥тику. Ќаступн≥

президентськ≥ вибори пройдуть у Ѕ≥лорус≥ в 2006 роц≥, отже, ¤к м≥н≥мум до

того часу мовна пол≥тика в крањн≥ не зм≥нитьс¤.

††††††† ўоправда, ще лишаЇтьс¤ купка "екстремал≥в", котр≥ наважуютьс¤

говорити по-б≥лоруськи. ќстанн≥ ж опитуванн¤ св≥дчать: б≥лоруською мовою

сп≥лкуЇтьс¤ близько 20 в≥дсотк≥в усього населенн¤ ц≥Їњ крањни, значно б≥льше

респондент≥в з≥знавалис¤, що не проти вживати б≥лоруську не лише в побут≥, а

й на робот≥, у громадському транспорт≥, от т≥льки соромно ж ¤кось - люди

можуть ≥ не зрозум≥ти таких "вибрик≥в"... Ѕ≥лоруська поетеса Ћюдка —≥льнова

розпов≥даЇ, що сп≥лкуванн¤ б≥лоруською мовою у середовищ≥ молод≥ чимраз стаЇ

попул¤рн≥шим: ≥ ¤кщо ран≥ше д≥йсно було становище, коли б≥лоруську чули в≥д

бабок-торговок, то тепер це - ознака ≥нтелектуал≥в. 

††††††† «рештою, не краща ситуац≥¤ ≥ з тамтешн≥м книговиданн¤м та «ћ≤. ”

книгарн¤х, обов'¤зковим атрибутом ¤ких Ї портрет Ћукашенка, б≥лоруськ≥й книз≥

викра¤но маленьк≥ куточки, всю ≥ншу територ≥ю окупували п≥терськ≥ й

московськ≥ ¤скрав≥ багатотиражки. √≥рше складаЇтьс¤ у журнал≥ст≥в - газет

б≥лоруською мовою випускаЇтьс¤ мало. ќпозиц≥йних видань у ц≥лому по крањн≥

нашкребетьс¤ всього на 100 тис¤ч прим≥рник≥в. "якщо ти хочеш в≥дкрити

незалежне виданн¤ в Ѕ≥лорус≥, то в≥д сили вийдуть два номери, пот≥м це д≥ло

просто прикривають", - обурюЇтьс¤ б≥лоруський журнал≥ст ≥ митець ћикола

’алЇз≥н. “ак було й з ус≥ма культурно-мистецькими виданн¤ми: за

президентською пропозиц≥Їю њх перевели п≥д дах державного холдингу. ÷≥каво,

що вступати до холдингу виданн¤ не посп≥шали: "“од≥ у журнали ≥ газети просто

приводили нових редактор≥в ≥ саджали њх навпроти старих, виникала см≥шна

ситуац≥¤, коли одн≥Їю структурою керували одразу двоЇ людей. « часом,

зрозум≥ло, непровладних редактор≥в зв≥льнили, однак зм≥нила вектори й

редакц≥йна пол≥тика, багато видань просто втратили свого читача", -

розпов≥даЇ б≥лоруський поет ћ≥хась —кобла, редактор журналу "ƒз¤¤слово".

††††††† ј от журнал≥ст≥в, у ¤ких ≥ зараз чешетьс¤ ¤зик покритикувати свого

гаранта, у Ѕ≥лорус≥ "виховують" за гратами. ∆урнал≥сту газети "–абоча"

¬≥ктору ≤вашкевичу за образу чест≥ й г≥дност≥ "бацьки" сид≥ти у темн≥й ще

р≥к: 2 роки ув'¤зненн¤ ¬≥кторов≥ присудили за анал≥тичну статтю про

Ћукашенка.

ƒавайте дружити... опозиц≥¤ми

††††††† ўо можна сказати про крањну, судова влада в ¤к≥й ≥снуЇ де-юре,

оск≥льки найвищу судову ланку -  онституц≥йний —уд - повн≥стю призначаЇ

президент? «алежн≥сть б≥лоруських судд≥в в≥д влади п≥дтвердили й в ќќЌ у 2000

роц≥, п≥дбиваючи п≥думки мон≥торингу б≥лоруськоњ судовоњ системи. ≤ не дивно,

бо стражам права квартири видаЇ Ћукашенко, њх в≥н може в≥д≥брати при

перш≥й-л≥пш≥й нагод≥. ¬т≥м ≥з такою ж легк≥стю "бацька" маЇ право зв≥льнити

незручного, чи то пак "нечесного", суддю. ’оча, можливо, зовс≥м скоро така

"др≥бничка" не викликатиме подиву ≥ в украњнц≥в, бо у пропозиц≥¤х Ћеон≥да

 учми, котр≥ зараз "обговорюЇ" народ, цей пункт теж передбачено.

††††††† ѕраво законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи фактично маЇ лише ќлександр Ћукашенко,

тому провладному парламенту залишаЇтьс¤ лише приймати укази й декрети

президента. ќпонент≥в "бацьки" не "крут¤ть" б≥лоруськ≥ державн≥ телеканали

(њх там д≥Ї лише два). ѕочасти, тому народ не бачить альтернативи нин≥

≥снуючому ладу. « ≥ншого боку, б≥лоруська опозиц≥¤ переживаЇ не кращ≥ часи.

якщо наприк≥нц≥ 90-х вона могла вивести на вулиц≥ 100-тис¤чн≥ натовпи, то

тепер њњ колони пом≥тно р≥дшають. 

††††††† Ќараз≥ б≥лоруська опозиц≥¤ звернулась до ќЅ—™ з проханн¤м огл¤нути

б≥лоруськ≥ тюрми, де утримують пол≥тв'¤зн≥в. ¬она звинувачуЇ ќлександра

Ћукашенка у причетност≥ до ц≥лоњ низки пол≥тичних злочин≥в та зникнень

пол≥тик≥в, б≥знесмен≥в та журнал≥ст≥в, котр≥ не приховували своЇњ антипат≥њ

до чинноњ влади. "ћи маЇмо дес¤тки справ, под≥бних до справи √онгадзе,

проблема в тому, що вони не набули такого розголосу в ™вроп≥ ", - вважаЇ

л≥дер ќб'Їднаноњ громад¤нськоњ парт≥њ јнатол≥й Ћебедько.

††††††† Ќин≥ б≥лоруська опозиц≥¤ переживаЇ пер≥од трансформац≥њ, тому назвати

њњ потужною важко. ѓњ посиленн¤ пол≥тологи прогнозують до осен≥ наступного

року - саме тод≥ мають в≥дбутис¤ вибори до парламенту. ѕроте, ¤кщо Ћукашенко

за¤вить про своЇ бажанн¤ залишитись на трет≥й терм≥н, опозиц≥онери об≥ц¤ють

створити широку коал≥ц≥ю. ¬ нењ, можливо, ув≥йдуть нав≥ть стар≥

номенклатурники та профсп≥лки. 

††††††† «араз в опозиц≥њ до свого президента перебувають ќб'Їднана

гормад¤нська парт≥¤, ѕарт≥¤ Ѕ≥лоруського народного фронту "јдрадженьнЇ"

(обидв≥ - правоцентристськ≥) та л≥в≥ - ѕарт≥¤ комун≥ст≥в (б≥лоруська),

Ѕ≥лоруська соц≥ал-демократична парт≥¤ "Ќародна громада", ќб'Їднана

соц≥ал-демократична парт≥¤, Ѕ≥лоруська парт≥¤ прац≥ та низка громадських

орган≥зац≥й.

 ƒо опозиц≥онер≥в в≥дносить себе й екс-заступник м≥н≥стра закордонних справ

Ѕ≥лорус≥ јндр≥й —анн≥ков, нин≥ л≥дер громадськоњ правозахисноњ орган≥зац≥њ

"’арт≥¤ 97".  олишн≥й кадровий дипломат недовго думаючи п≥шов у в≥дставку

одразу п≥сл¤ зм≥ни влади референдумом 1996 року, каже, що не жалкуЇ ≥ дос≥,

поза¤к сучасна служба у владних органах скидаЇтьс¤ радше на обслуговуванн¤.

"ѕочаток 90-х рок≥в був обнад≥йливим дл¤ державност≥ наших крањн, тод≥ ми

сп≥впрацювали з ћ«— ”крањни. я мав дружн≥ зв'¤зки з “арасюком; ”довенка,

пам'¤таю, зустр≥в ще у Ќью-…орку, з≥ «ленком бачилис¤ ≥ в Ќью-…орку, ≥ в

 иЇв≥, пот≥м ¤кось наш≥ державн≥ шл¤хи роз≥йшлис¤: ”крањна мала б≥льший

прорив у демократ≥њ, не кажучи вже про те, що њњ незалежн≥сть не ставилась

п≥д сумн≥в", - розпов≥даЇ јндр≥й —анн≥ков. «араз, на його думку, н≥

прихильники, н≥ противники Ћукашенка не заперечуватимуть: незалежн≥сть

Ѕ≥лорус≥ незручна саме –ос≥њ.

«айматис¤ б≥знесом у Ѕ≥лорус≥њ небезпечно?

††††††† ј ѕут≥н маЇ чим вплинути на р≥шенн¤ "меншоњ сестри": вс≥

енергоресурси Ѕ≥лорус≥ надход¤ть з –‘, а левова частка ринк≥в збуту, що њх

маЇ крањна, - рос≥йськ≥. "ѕут≥н маЇ потужн≥ економ≥чн≥ впливи, перший - це

нафта й газ, украњнц≥ добре знають, що це означаЇ. ƒо того ж Ћукашенеко

зробив усе, щоб весь наш товарооб≥г повернувс¤ на —х≥д. “ак, ≥з –ос≥Їю за час

пануванн¤ Ћукашенка в≥н зр≥с на 30-40 в≥дсотк≥в", - розпов≥даЇ ¬≥нцук

¬¤чорка. 

††††††† ¬одночас дл¤ ≥нвестор≥в Ѕ≥лорусь лишаЇтьс¤ б≥лою пл¤мою. "«ах≥д не

йде до нас не тому, що, ¤к каже Ћукашенко, "в≥н його не любить", тут просто

немаЇ нормальних умов дл¤ ≥нвестор≥в. "Ќа б≥лоруський ринок спробував прийти

"‘орд" - в≥н довго не витримав. “а нав≥ть рос≥йськ≥й "Ѕалтиц≥" поставили

умови: або вона будуватиме дл¤ Ѕ≥лорус≥ дороги й дитсадки, або њй скажуть

"зась", зрозум≥ло, що вона п≥шла", - розпов≥даЇ —анн≥ков. 

††††††† ѕроте не легше живетьс¤ й м≥сцевим малим п≥дприЇмц¤м, котр≥

намагаютьс¤ в≥дкрити свою справу ≥ п≥дзаробити грошей. "«араз Ћукашенко

зган¤Ї вс≥х п≥дриЇмц≥в у державн≥ торгов≥ центри, плата за оренду м≥сц¤ там

неймов≥рно висока - в≥д 18 тис¤ч рубл≥в за день (це приблизно 9 долар≥в),

коли не хочеш туди йти - твоЇ право, проте м≥с¤чна плата за утриманн¤ к≥оска

скаладаЇ 150 долар≥в... Ќема сенсу торгувати - весь прибуток в≥дбираЇ

держава", - каже л≥дер п≥дприЇмницького руху Ѕ≥лорус≥ Ћеон≥д ћалахов.

ѕ≥дтверджуЇ його слова й майже повна в≥дсутн≥сть на вулиц¤х ћ≥нська к≥оск≥в,

дл¤ естетики н≥би й н≥чого, а от коли припече купити ¤кусь др≥бничку, треба

вибиратись у центр... Ќезручно. ¬загал≥ ж за ц≥нами у Ѕ≥лорус≥ все на 10-50

коп≥йок дорожче, н≥ж в ”крањн≥. 

††††††† ¬≥д самих м≥нчан можна почути абсолютно протилежн≥ думки про ц≥ну

продукт≥в. “ак, професор кафедри Ѕ≥лоруськоњ державноњ пол≥техн≥чноњ академ≥њ

ќлександр ћал¤ренко розпов≥в, що йому дешевше обходитьс¤ раз на м≥с¤ць

з'њздити машиною до ѕольщ≥ й купувати харч≥ там.

 —ередн¤ зарплата б≥лоруса, скаж≥мо, листонош≥ вим≥рюЇтьс¤ 80 зелененькими, а

от стипенд≥¤ б≥лоруських студент≥в мало чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д украњнськоњ -

вона складаЇ 15 долар≥в. 

Ѕ≥лоруси "тащатьс¤" в≥д "ќкеану ≈льзи" й танцюють п≥д "¬¬"

††††††† ƒо реч≥, про молодь: серед улюблених гурт≥в б≥лоруськ≥ студ≥ки

називають, ¤к правило р≥дний "Ћ¤п≥с “рубЇцкой", непогано йдуть „ичер≥на ≥

ƒельф≥н. ѕроте поважають "с¤бри" й украњнських акул шоу-б≥знесу. —уперове

почутт¤ виникаЇ, коли чуЇш у центр≥ ћ≥нська ¬акарчукове "’олодно" чи " ≥шку",

ще б≥льшим було здивуванн¤, коли м≥нчани почали розпов≥дати, ¤к вони любл¤ть

"ќкеан ≈льзи" й "¬¬". 

††††††† ѕроте доводитьс¤ молод≥ слухати ≥ оф≥ц≥оз - к≥лька рок≥в

тому Ћукашенко на повному серйоз≥ вз¤вс¤ за ≥дею створенн¤ б≥лоруського

"неокомсомолу" (в народ≥ його вже встигли дотепно охрестити "лукомолом"),

туди молодь заган¤ють ледь не примусово, хоча охоче до комсомолу

в≥дправл¤ютьс¤ й кар'Їристи, кажуть, зв≥дти легше буде д≥рватись до влади. Ќа

противагу "лукомол≥вц¤м" ≥з молод≥жок стоњть х≥ба створений у 2001 роц≥

"«”Ѕ–". ќстанн≥й бере молодь своЇю см≥лив≥стю й непередбачуван≥стю, його

актив≥стам не раз доводилос¤ в≥дсижуватись за свою опозиц≥йн≥сть на нарах,

проте нав≥ть це не в≥дбираЇ у "зубрен¤т" почутт¤ гумору. "ћолодь не можна

зробити пол≥тично активною занудними закликами - так≥ методи дл¤ минулих

покол≥нь, до того ж багатьох пол≥тичн≥ гасла л¤кають. ћи см≥Їмос¤ над

потугами б≥лоруського президента приборкати демократ≥ю, а коли весело - вже

не страшно, нав≥ть, ¤кщо за так≥ жарти виган¤ють з ун≥веру", - розпов≥даЇ

актив≥ст «”Ѕ–у ¬лад  обЇц. ¬≥н неодноразово сид≥в за гратами за своњ

антилукашенк≥вськ≥ виступи, тому ц≥ну плюрал≥зму в Ѕ≥лорус≥њ випробував ≥ на

соб≥.

††††††† ”т≥м при бажанн≥ у Ѕ≥лорус≥ можна жити ≥ спок≥йн≥ше. ¬арто лишень

в≥дмовитись в≥д власноњ думки, а ще ¤зика - щоб ненароком не зронити њњ "не в

тому м≥сц≥". “реба навчитис¤ завершувати вечерю телев≥з≥йною пропагандою,

називати р≥дну мову "базарною лайкою" ≥... спод≥ваючись на кращ≥ часи,

про¤вл¤ти терп≥нн¤... Ќадовго?

“ет¤на ’ј–„≈Ќ ќ

ћ≥нськ.

"”крањна молода" 2003.05.24

Ќовини сайту | Ѕ≥лорусь - ”крањна | ‘орум