Ђ¬ андеграунд≥ вже т≥сно...ї

  яна  ”“№ ќ, студентка Ќац≥онального ун≥верситету Ђќстрозька академ≥¤ї

” Ќац≥ональний ун≥верситет Ђќстрозька академ≥¤ї прињздив в≥домий б≥лоруський письменник ”ладз≥мер јрлов, ¤кий разом ≥з своњм украњнським колегою ќлександром ≤рванцем представили Ђгар¤чуї новинку Ч книжку Ђ–екв≥Їм дл¤ бензоколонкиї, видану кињвським Ђ‘актомї у рамках програми Ђ—х≥д перекладаЇ —х≥дї.

¬загал≥, студентськ≥ зустр≥ч≥ з ¤скравими представниками сучасного л≥тературного процесу за останн≥ к≥лька рок≥в стали дл¤ ќстрозькоњ академ≥њ нев≥д'Їмною частиною њњ культурного житт¤. якщо в≥рити тому, що Ї особистост≥, здатн≥ кристал≥зувати навколо себе своЇр≥дне поле, ¤ке завжди прит¤гуЇ под≥бних, то дивуватис¤ нема чому. —еред викладач≥в ун≥верситету Ч ки¤нин (чи то пак ≥рп≥н¤нин) ќлександр ≤рванець ≥ льв≥в'¤нин ≤гор ѕавлюк. „итали тут лекц≥њ ƒмитро ѕавличко та ™вген —верстюк... “ож ≥ ”ладз≥мер јрлов Ч найц≥кав≥ший на сьогодн≥ б≥лоруський прозањк, автор б≥льше дес¤тка книжок, чињ твори перекладен≥ двадц¤тьма мовами св≥ту, Ч прињхав до ќстрога на запрошенн¤ ≤рванц¤.

ўе задовго до в≥зиту в≥домого с¤бра пом≥ж студентами ходило н≥би Ђв≥длунн¤ї його д≥¤льност≥ у себе на батьк≥вщин≥ Ч Ђопозиц≥йний поетї, Ђбунтарї, Ђпорушник гриї... —п≥лкуватис¤ з паном ”ладз≥м≥ром нам було вкрай ц≥каво. …ого буквально засипали запитанн¤ми. јдже життЇвий шл¤х до болю щось нагадував ус≥м нам. Ќавчавс¤ у Ѕ≥лоруському гуман≥тарному ун≥верситет≥, в ¤кому, окр≥м назви, н≥чого б≥лоруського не було... ¬чив ≥стор≥ю й не знаходив у н≥й героњв, чињ портрети хот≥лос¤ б пов≥сити на ст≥нах... ¬идавав перш≥, друг≥, трет≥ твори в Ђсамвидав≥ї та час в≥д часу Ђгуторивї iз цього приводу з  ƒЅ. ѕробивавс¤ до свого читача, мов кр≥зь терни, й в≥рив, що Ђце т≥льки додаЇ книжц≥ вартост≥ї. «≥ здивуванн¤м знаходив на соб≥ неспод≥ван≥ ¤рлики на кшталт Ђагент ÷–”ї, на ¤к≥ колись була така щедра Ђр≥днаї преса. Ќа котромусь ≥з останн≥х рок≥в ун≥верситетського навчанн¤ зрозум≥в, що Ђб≥лоруси позбавлен≥ своЇњ ≥сторичноњ пам'¤т≥. ≤ под≥бно, ¤к iз хворими на амнез≥ю, з ними можна робити будь-щої. Ђ–ежим Ћукашенка все нац≥ональне сприймаЇ однозначно ¤к опозиц≥йне, Ч спробував по¤снити ”ладз≥мер јрлов студентам, чому у його крањн≥ Ђ—ашу ≥ —≥рожуї заборон¤ють. Ч —пец≥альним указом президента заборонено використовувати слова Ђб≥лоруськийї ≥ Ђнац≥ональнийї у недержавному сектор≥.  ер≥вництво моЇњ крањни хоче звести нашу ≥стор≥ю до р≥вн¤ т≥Їњ ≥стор≥њ, в ¤к≥й ми Ч н≥хто. ƒл¤ одн≥Їњ влади ≥стор≥¤ Ч це сила, здатна консол≥дувати народ. ƒл¤ нашоњ ж Ч небезпека. ” нас Ї дв≥ Ѕ≥лорус≥ Ч Ћукашенкова, зрусиф≥кована, без минулого ≥, думаю, без майбутнього. ≤ б≥лоруська Ѕ≥лорусь, незалежна, з≥ своњми символ≥кою ≥ традиц≥¤ми, ¤ка загнана в андеграунд. јле њњ народ Ч переважно молод≥ й сильн≥ люди. Ќещодавно у мене в  иЇв≥ запитували, коли у нас буде революц≥¤. я не знаю, коли саме... «ате знаю, що народу моЇњ Ѕ≥лорус≥ в андеграунд≥ вже т≥сної.

є103, п'¤тниц¤, 10 червн¤ 2005