”крањнсько-б≥лоруськ≥ в≥дносини мають давню ≥сторичну основу, хоча на р≥зних етапах вони складалис¤ неоднозначно. Ѕагато ≥мен украњнц≥в назавжди вв≥йшли в ≥стор≥ю Ѕ≥лорус≥: це уславлений гетьман ≥ полководець  ост¤нтин ќстрозький, в≥домий тим, що 1514 року п≥д ќршею здобув тр≥умфальну перемогу над в≥йськами московського великого кн¤з¤ ¬асил≥¤ III; Ѕогдан ’мельницький, визвольну боротьбу котрого п≥дтримували б≥лоруси в Ѕраг≥н≥, ЋоЇв≥, на √омельщин≥, Ѕерестейщин≥, у ѕ≥нську, “уров≥; ѕилип ќрлик, автор першоњ  онституц≥њ ”крањни, що народивс¤ в сел≥  осута (тепер Ч ћ≥нська область) ≥ чиЇ житт¤ було т≥сно повТ¤зане з Ѕ≥лоруссю. “а й демограф≥чна статистика св≥дчить Ч у Ѕ≥лорус≥ завжди був вагомий в≥дсоток украњнського населенн¤. —ьогодн≥ украњнц≥ тут пос≥дають третЇ м≥сце серед нац≥ональних меншостей Ч 2,4% (237 тис¤ч чолов≥к). —л≥д також зазначити: 42% ≥з них визнають украњнську мову р≥дною. «а соц≥альним становищем 95% украњнц≥в Ѕ≥лорус≥ мають вищу, середню й неповну середню осв≥ту, а 2,5 тис¤ч≥ з них Ч науковц≥. ≤з загальноњ к≥лькост≥ доктор≥в ≥ кандидат≥в наук республ≥ки 30% становл¤ть етн≥чн≥ украњнц≥. «а м≥сцем проживанн¤ чисельн≥сть украњнськоњ д≥аспори розпод≥л¤Їтьс¤ так: Ѕрестська область Ч близько 57 тис¤ч, ¬≥тебська Ч 21, √омельська Ч 50, √родненська Ч 21, ћ≥нська Ч 25, ћ≥нськ Ч 39, ћогил≥вська Ч 21 тис¤ча.

ќтож немаЇ н≥чого дивного в тому, що п≥сл¤ розпаду —–—– ≥ зростанн¤ нац≥ональноњ самосв≥домост≥ представник≥в р≥зних народ≥в колишнього —оюзу розпочалос¤ формуванн¤ та реЇстрац≥¤ громадських обТЇднань у –еспубл≥ц≥ Ѕ≥лорусь. Ќин≥ ћ≥нТюстом ц≥Їњ крањни та управл≥нн¤ми юстиц≥њ облвиконком≥в зареЇстровано пТ¤ть украњнських обТЇднань, ¤к≥ представл¤ють 10 общин ≥ чотири центри розвитку украњнськоњ самобутност≥ в Ѕ≥лорус≥. ÷е украњнськ≥ орган≥зац≥њ Ѕрестськоњ област≥ (ЂЅерегин¤ї), м≥ське культурно-осв≥тнЇ товариство ЂЅарв≥нокї у √родно, ÷ентр украњнськоњ культури Ђ—ичї, м≥нське культурно-осв≥тнЇ товариство Ђ«апов≥тї ≥ ¬себ≥лоруське громадське обТЇднанн¤ украњнц≥в Ђ¬атраї. ƒо останнього, кр≥м Ђ«апов≥туї, вход¤ть також центри Ђ ра¤ниї й Ђќбр≥йї у ћ≥нськ≥й област≥, Ђ¬ерховинаї (√омель), Ђƒн≥прої (ћогил≥в), Ђ–одиславї (¬≥тебськ).  р≥м того, ≥снують незареЇстрован≥ земл¤цтва в —луцьку. “ака розвинена мережа украњнських товариств, природно, даЇ можлив≥сть посольству ”крањни в Ѕ≥лорус≥ проводити активну роботу на територ≥њ вс≥х шести областей крањни. ј т≥сна сп≥впрац¤ з ћ≥н≥стерством культури й  ом≥тетом у справах рел≥г≥й ≥ нац≥ональностей при –ад≥ м≥н≥стр≥в –Ѕ, ÷ентром нац≥ональних культур, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ допомагаЇ ¤кнайширшому використанню орган≥зац≥йних ≥ ф≥нансових можливостей при задоволенн≥ культурних, осв≥тн≥х та ≥нших потреб б≥лоруських украњнц≥в.

“реба сказати, украњнська д≥аспора в Ѕ≥лорус≥ досить активна. «добули попул¤рн≥сть щор≥чн≥ кол¤дн≥ вечори, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ за њњ участ≥ в –еспубл≥канському театр≥ б≥лоруськоњ драматург≥њ. ¬≥дкриваютьс¤ виставки б≥лоруських художник≥в украњнського походженн¤, проход¤ть л≥тературно-художн≥ вечори. «в≥сно ж, особливо в≥дзначаЇтьс¤ памТ¤ть ¬еликого  обзар¤, котрому поставлено памТ¤тники в ћ≥нську та —луцьку, а погрудд¤ Ч у Ѕрест≥, √омел≥ й ћогилев≥. ” лютому 2004 року за п≥дтримки ћ≥нського м≥ськвиконкому на одн≥й ≥з центральних вулиць б≥лоруськоњ столиц≥ в≥дкрито мемор≥альну дошку на честь Ћес≥ ”крањнки.

ќкремоњ розмови варта робота украњнського дипломатичного в≥домства з ув≥чненн¤ памТ¤т≥ гетьмана ѕилипа ќрлика. Ќин≥ на баз≥ Ѕ≥лоруського обТЇднанн¤ украњнц≥в Ђ¬атраї працюЇ громадська ком≥с≥¤, у склад≥ ¤коњ Ч члени презид≥њ обТЇднанн¤, а також в≥дом≥ в Ѕ≥лорус≥ арх≥тектори, учен≥, ≥нш≥ представники б≥лоруськоњ ≥нтел≥генц≥њ. ѕ≥сл¤ в≥дпов≥дних переговор≥в украњнського посольства з адм≥н≥стративним кер≥вництвом ћ≥нська облвиконком готовий прийн¤ти в≥дпов≥дне р≥шенн¤, ¤кщо украњнська сторона гарантуЇ ф≥нансуванн¤ проекту.

ƒосить багато робитьс¤ дл¤ в≥дродженн¤ в Ѕ≥лорус≥ украњномовних груп ¤к у школах, так ≥ в середн≥х ≥ вищих навчальних закладах. ≤з допомогою посольства ”крањни в –Ѕ студенти украњнського курсу Ѕ≥лоруського держун≥верситету проход¤ть навчальну практику в Ћьв≥вському нац≥ональному ун≥верситет≥. “ор≥к вони стажувалис¤ в  ињвському нац≥ональному педун≥верситет≥ ≥м. ƒрагоманова. 1994 року було п≥дписано угоду м≥ж ¬олинським ≥ Ѕрестським держун≥верситетами, зг≥дно з ¤кою в≥дбуваЇтьс¤ регул¤рний обм≥н студентськими групами вуз≥в, сп≥льна участь у сем≥нарах ≥ науково-практичних конференц≥¤х. —туденти курсу украњнського в≥дд≥ленн¤ ф≥лолог≥чного факультету Ѕрестського ун≥верситету тор≥к проходили в Ћуцьку практику в д≥алектолог≥чн≥й експедиц≥њ, а студенти третього курсу Ч науково-методичну практику в Ўацькому район≥.

ƒ≥Ї м≥жв≥домча угода Ђѕро сп≥вроб≥тництво м≥ж ф≥лолог≥чним факультетом Ћьв≥вського нац≥онального ун≥верситету
≥м. ≤.‘ранка й ф≥лолог≥чним факультетом Ѕ≥лоруського держун≥верситету на терм≥н до 2008 рокуї. ¬≥дпов≥дно до нењ в≥дбуваЇтьс¤ обм≥н викладачами та студентськими групами, науковою й методичною л≥тературою тощо. «а пропозиц≥Їю посольства льв≥вська обласна адм≥н≥страц≥¤ та Ћьв≥вський ун≥верситет беруть шефство над п≥дготовкою навчальних та ≥нших програм дл¤ в≥дд≥ленн¤ украњнськоњ ф≥лолог≥њ, ¤ке в≥дкрилос¤ в Ѕƒ”. ј на баз≥ ф≥лолог≥чного факультету цього вузу в≥дкрито каб≥нет украњнськоњ ф≥лолог≥њ, обладнаний ≥з допомогою украњнського посольства ауд≥о- та в≥деоапаратурою, з≥брано велику б≥бл≥отеку. Ќац≥ональна рад≥окомпан≥¤ ”крањни над≥слала дл¤ фонотеки звуков≥ матер≥али: украњнську сцен≥чну й п≥сенну класику. јле, на жаль, усе ще необх≥дна спонсорська допомога з ”крањни дл¤ комплектуванн¤ вуз≥вських ≥ шк≥льних б≥бл≥отек Ѕ≥лорус≥ украњнською л≥тературою, а також п≥дручниками й пос≥бниками дл¤ учн≥вськоњ та студентськоњ молод≥, що вивчаЇ украњнську мову.

√овор¤чи про роботу з≥ створенн¤ позитивного ≥м≥джу ”крањни в Ѕ≥лорус≥, не можна не в≥дзначити випуск газети Ђ”краинец в Ѕеларусиї, ¤ка висв≥тлюЇ не лише внутр≥шн≥ проблеми, а й житт¤ в ”крањн≥. ј недавно посольство ”крањни в –Ѕ разом з обТЇднанн¤м украњнц≥в Ђ¬атраї п≥дготувало рукопис книжки Ђ¬ бо¤х за синеглазую Ѕеларусьї, де наведено 129 коротких опов≥дань (≥з фотограф≥¤ми) про тих син≥в ≥ доньок украњнськоњ земл≥, чињ ≥мена ув≥чнено в Ѕ≥лорус≥.

Ќаостанок не можна не згадати ≥ про проблему, розвТ¤занн¤ ¤коњ зат¤глос¤, на жаль, через вину украњнськоњ сторони. ѕоза сумн≥вом, прийн¤тий 4 березн¤ 2004 року «акон ”крањни Ђѕро правовий статус закордонних украњнц≥вї може в≥дчутно спри¤ти зм≥цненню статусу та впливу вс≥х закордонних украњнських д≥аспор. јле в Ѕ≥лорус≥ справа застопорилас¤ через правову плутанину. –≥ч у тому, що створена при  абм≥н≥ ”крањни нац≥ональна ком≥с≥¤ з питань закордонних украњнц≥в дос≥ не може вир≥шити питанн¤ видач≥ в≥дпов≥дних посв≥дчень, а також, у звТ¤зку з недосконал≥стю банк≥вськоњ системи –Ѕ, питанн¤ оформленн¤ документац≥њ. Ѕ≥лорусам, котр≥ бажають отримати посв≥дченн¤, потр≥бно або њхати дл¤ цього в ”крањну, або в≥дправл¤ти туди валютний переказ. ≤ хоча це лише 10 долар≥в, але за б≥лоруською таксою ц¤ сума виростаЇ в≥дразу в пТ¤ть-ш≥сть раз≥в ≥ дл¤ б≥льшост≥ етн≥чних украњнц≥в Ѕ≥лорус≥ вже ЂкусаЇтьс¤ї. ¬одночас автор цих р¤дк≥в, обТњхавши разом ≥з консулом посольства ”крањни вс≥ област≥ Ѕ≥лорус≥, сам був св≥дком великого бажанн¤ багатьох њњ жител≥в одержати таке посв≥дченн¤. ј треба т≥льки й усього Ч дозволити посольствам ”крањни приймати цю плату (причому в будь-¤к≥й крањн≥).