|
Ѕ≥лоруська поез≥¤ не Ї дл¤ мене террою ≥нкогн≥тою, ¤ маю у своњй
б≥бл≥отец≥ нав≥ть в≥дпов≥дн≥ раритети з дев'¤тнадц¤того стол≥тт¤. ≤ з
останн≥х дес¤тил≥ть також чимало. “а приЇмною неспод≥ванкою стало дл¤ мене
книжково-видавниче оприлюдненн¤ сучасноњ б≥лоруськоњ поез≥њ останн≥х рок≥в.
Cпричинивс¤ до цього насамперед видавець ≤. ѕ. Ћогв≥на¢, ¤кий в амб≥тному й
меценатсько-ф≥лантропському стил≥ дл¤ назви видавництва вибрав власне
пр≥звище. “ому см≥ливо можна сказати, що найпотужн≥ший струм≥нь сучасноњ
б≥лоруськоњ поез≥њ ≥ варто охрестити фразою, винесеною в заголовок цього
сюжету: Ћогв≥на¢ ≥ компан≥¤. ¬идавець плюс поети. јбо краще: поети з≥ своњм
видавцем.
”с≥ п'¤ть запропонованих до огл¤ду видань чотирьох автор≥в вийшли п≥д ф≥рмою
"ƒругий ‘ронт ћистецтв", а на трьох ≥з них ще й зазначено, що вони
вход¤ть до "Ѕ≥бл≥отеки Ѕум-Ѕам-Ћ≥т". Ѕ≥лоруський Ѕум-Ѕам-Ћ≥т -- це
щось на кшталт розширеного Ћугосаду чи Ѕу-Ѕа-Ѕу. ѕозаминулого року вийшла
зб≥рка —ержа ћ≥нскевича "ћенск≥ / ћ≥нськ≥ сонети", у назв≥ ¤коњ
об≥груЇтьс¤ дво¤ке фонетично-граф≥чне вживанн¤ назви б≥лоруськоњ столиц≥.
‘≥л≥гранн≥ та штуцерн≥ сонети ц≥Їњ зб≥рки ставл¤ть њњ автора пор¤д ≥з
найвидатн≥шими сонетописц¤ми св≥товоњ л≥тератури. ÷е не аванс чи г≥пертрофований
компл≥мент, а констатац≥¤ поетичного факту. ћ≥нскевича
справедливо вважають найдосконал≥шим сучасним м≥нським сонетотворцем. «гадаю
при нагод≥, що формально найскладн≥ший г≥персонет ≥з ц≥Їњ зб≥рки "ћ≥нськ
уноч≥. роки" мен≥ вдалос¤ ще десь ≥з р≥к чи два тому довол≥ адекватно
перекласти, ≥ в≥н ув≥йде до украњнсько-б≥лоруськоњ поетичноњ антолог≥њ, що њњ
готуЇ видавництво " ритика".
ћинулого року видавництво "Ћогв≥на¢ " оприлюднило тандемний вар≥ант
поетичних зб≥рок подружж¤ ∆ибул≥в. ¬ера ∆ибуль, вона ж ¬ера Ѕурлак, або
ƒжес≥, свою зб≥рку назвала "«а здоровий спос≥б житт¤". —лово
"спос≥б" у б≥лоруському ориг≥нал≥ маЇ форму "лад". ¬оно б
≥ по-украњнському так могло звучати. ƒо реч≥, ¬ера (по-нашому, радше, ¬≥ра) Ї
украњнкою, родженою в иЇв≥, та њњ дол¤ склалас¤ так, що вона стала св≥домою
б≥лорускою ≥ одн≥Їю ≥з найц≥кав≥ших сучасних б≥лоруських поеток. ” њњ зб≥рц≥
Ї низка буквально шовкових в≥рш≥в, ¤к≥ б ≥ мен≥ самому в≥ртуально хот≥лос¤ б
написати, наст≥льки вони добр≥. ¬≥ктор ∆ибуль до своЇњ зб≥рки
"ƒ≥афрагма" ув≥в своњ "звичайн≥" в≥рш≥. я ц≥ в≥рш≥
називаю звичайними у тому сенс≥, що це на пал≥ндроми, на ¤к≥ ¬≥ктор ∆ибуль
мастак. ѕригадую, ¤к ще восени 1996 року ¬≥ктор, ще зовс≥м юнак, прийшов на
зустр≥ч з≥ мною в ћ≥нську, щоб показати своњ перш≥ пал≥ндромн≥ спроби. я вже
тод≥ пророкував йому велике пал≥ндромне майбутт¤ ≥ не помиливс¤ у своњх
передбаченн¤х, адже ∆ибуль став б≥лоруським пал≥ндром≥стом номер один. ѕопри
це йому ≥ "звичайн≥" в≥рш≥ гарно вдаютьс¤.
јндрей ’аданович, визнаний л≥дер сучасноњ б≥лоруськоњ поез≥њ, оприлюднив у
видавництв≥ "Ћогв≥на¢" дв≥ своњ поетичн≥ зб≥рки -- минулор≥чну
"—тар≥ в≥рш≥" й цьогор≥чну "Ћиcти з-п≥д
ковдри". ”с≥м зац≥кавленим в≥домо, що зб≥рка ’адановича "Ћисти
з-п≥д ковдри" спершу вийшла в украњнських перекладах старанн¤ми
видавництва "‘акт". ≤ ¤ там був, мед-гор≥лку не пив, проте
перекладав дл¤ ц≥Їњ книжки два сонети -- своЇр≥дний
"бальзак≥вський" диптих. ѕринаг≥дно зазначу, що в мистецьких колах
јндрей маЇ пр≥звисько Ѕальзак, завд¤ки своњй сол≥дн≥й комплекц≥њ. Ќе зайвим
буде згадати ≥ про те, що троЇ ≥з цих автор≥в ще Ї й бардами, тобто виконують
власн≥ п≥сн≥ п≥д акомпанемент г≥тар, лютень чи ще ¤кихось хитромудрих
≥нструмент≥в. Ќадзвичайно темпераментною виконавицею Ї ƒжес≥ -- справжн¤
драйвова лед≥. ћ≥нскевич синтезуЇ рок плюс поп ≥з значною часткою ≥рон≥њ.
’аданович т¤ж≥Ї до баладного проф≥лю.
—ерце усм≥хаЇтьс¤, коли читаЇш наст≥льки ¤к≥сн≥ й добротн≥ тексти сучасних
б≥лоруських поет≥в. ѓм н≥чого не бракуЇ. ЅракуЇ лише клепки њхньому
циганкуватому директоров≥ запов≥дника недорозвинутого комун≥зму. ћу. ћу-му.
…ому.
|
